Головна

Ангола. Республіка Ангола

Держава в південно-західній частині Африки.

Територія - 1247 тис. кв. км. Столиця - м.Луанда.

Населення - 11,1 млн. чол. (1998 р.); різні народності банту.

Офіційна мова - португальська.

Релігія - більше 50% населення - християни (переважно католики), поширеними є також анімістскіе культи.

Захоплення Анголи португальськими колонізаторами почався наприкінці XV ст. і завершився в кінці XIX ст. У 1975 р. проголошена незалежність. У тому ж році почалася громадянська війна між урядом і силами Національного союзу за повну звільнення Анголи (УНІТА). З 1991 р. починаються спроби мирного врегулювання конфлікту.

Державний устрій

Ангола - унітарна держава. В адміністративному відношенні поділяється на 18 провінцій.

Діє Конституція 1975 р. у редакції 1992 р., офіційно іменована "Конституційний закон". За формою правління Ангола напівпрезидентська республіка. Політичний режим - перехідний. У 1991 р. в країні введена багатопартійна система.

Законодавча влада здійснюється Національними зборами у складі 220 депутатів, що обираються і прямим таємним голосуванням за системою пропорційного представництва строком на 4 роки. 130 депутатів обираються по загальнонаціональному списку, 90 депутатів - по 5 від кожної з провінцій 18. Президент Республіки може достроково розпустити Національні збори після консультації з Прем `єр-міністром, головою Національних зборів і Радою Республіки.

Глава держави - Президент, що обирається прямим і таємним голосуванням за мажоритарною системою на 5-річний період з правом переобрання ще на 3 строку. Політичним консультативним органом Президента служить Рада Республіки (з питань розпуску парламенту, відставки Уряду, війни та світу та ін.) До складу входять голова Ради Республіки Національних зборів; Прем'єр-міністр; голова Конституційного Суду; генеральний прокурор, колишній Президент Республіки; голови парламентських партій, 10 інших громадян, призначених Президентом.

Виконавча влада здійснюється Радою міністрів на чолі з Прем'єр-міністром. Останній призначається Президентом після Заслушаніе думки політичних партій, представлених у Національних зборах. За пропозицією Прем'єр-міністра Президент призначає та звільняє з посади інших членів Уряду. Рада міністрів засідає під головуванням Президента або, за дорученням останньої, Прем'єр-міністра. Уряд політично відповідальний перед Президентом Республіки і Національними зборами. Якщо парламент виносить Уряду вотум осуду або відмовляє у вотум довіри, воно йде у відставку.

Правова система

Правова система Анголи входить у романо-німецьку родину і грунтується на правових традиціях колишньої метрополії - Португалії. Основні португальські кодексів (Цивільний, Торговий, Кримінального) до цих пір в силі. За межами міст населення продовжує в багатьох питаннях керуватися нормами звичаєвого права.

З 1975 р. до початку 1990-х рр.. керівництво країни проводило курс соціалістичної орієнтації на основі марксистсько-ленінських принципів. Відповідно до діючої з 1992 р. редакції Конституції Ангола є "демократичною, правовою державою, основна мета якого побудову вільного демократичного суспільства на основі миру, справедливості і соціального прогресу".

Економічне законодавство Анголи відображає що відбуваються в країні ідеологічні зміни. У період курсу соціалістичної орієнтації були націоналізовані багато іноземних підприємства; а земля та інші природні ресурси оголошені державною власністю, почалося кооперування на селі шляхом створення селянських асоціацій. Багато видів економічної діяльності були закриті для приватного сектора. Закон про іноземні інвестиції 1979 (Інвестиційний кодекс) заборонив участь іноземного капіталу в таких сферах, як оборона, фінансово-кредитні установи, страхування.

З початку 1990-х рр.. економічна політика поступово змінюється у бік лібералізації. Конституція (ст.10) проголошує, що економічна система має грунтуватися співіснування на різних форм власності - публічної, приватної, змішаної, кооперативної та сімейної та всі вони користуються рівною правовим захистом. Природні ресурси як і раніше, віднесені до державної власності, але земля тепер може передаватися фізичним й юридичним особам для раціонального і повного використання (ст.12).

Відповідно до Закону про розмежування секторів економічної діяльності 1994 держава гарантує існування різних секторів економіки та різних форм власності, забезпечуючи їм рівний захист і підтримку. Зазначений Закон згадує 4 сектори: державний, приватний, кооперативний і соціальний (місцевих громад).

У сфері торгового права зберігається дія Торгового кодексу Португалії 1888 і колоніального Декрету-закону про акціонерні компаніях 1970

Конституція і трудове законодавство закріплюють право на свободу об'єднання у профспілки і на страйк.

Основним джерелом кримінального права залишається КК Португалії 1886 Серед видів покарання зберігається страта.

Кримінально-процесуальне законодавство передбачає всі основні гарантії прав особистості. Конституція (ст.38) встановлює судовий контроль за законністю арештів.

Судова система. Органи контролю

Відповідно до Конституції (ст.125) у систему судів загальної юрисдикції входять: муніципальні суди, провінційні суди і Верховний суд. Законом може бути передбачено створення військових, адміністративних, лічильних, морських і арбітражних суден. Існує також Трудовий суд.

Органом управління суддівським співтовариством є Високий раду магістратури (ВСМ), який здійснює щодо суддів дисциплінарні повноваження і вирішує питання їх призначення і просування по службі. До складу ВСМ входять: 3 юриста, призначених президентом Республіки; 5юрістов, призначених Національним зібранням; суддів 10, обраних суддями із свого середовища. Очолює ВСМ голова Верховного суду. Судді Верховного суду призначаються Президентом після Заслушаніе Високого ради магістратури.

Органом конституційного контролю є Конституційний суд, що складається з 7 суддів. Трьох суддів, включаючи голову суду, призначає Президент Республіки; троє суддів обираються Національними зборами; один суддя - пленумом Верховного суду. Всі судді займають свої посади єдиний 7-річний термін.

Конституція передбачає органу захисту прав і свобод громадян, аналогічний омбудсмана і іменований, як у Португалії, "Проведор юстиції". Він обирається Національними зборами на 4 роки.