Показники ефективності діяльності банку

Оцінка ефективності діяльності банку здійснюється за різними напрямками.

1.    Показники прибутків, витрат і прибутків порівнюються з показниками за попередні періоди, виявляється дана тенденція їх зміни. Визначаються темпи зростання цих показників за період.

2. Проводиться структурний аналіз доходів і витрат банку, тобто визначаються питомі ваги кожної статті, динаміка їх зміни і, відповідно, виявляється характер і ступінь впливу окремих статей доходів і витрат на отримані сукупні показники. Структурний аналіз дає можливість дати якісну характеристику результатів діяльності банку. Наприклад, усередині процентного доходу визначається пріоритетність окремих видів операцій з точки зору одержуваного доходу, впливу на його розмір збільшення обсягу операцій, зміни ціни даного банківського продукту і інші аспекти;

3. Аналізується характер і ступінь впливу окремих факторів на витрати і доходи банку. До цих факторів належать:

- Співвідношення доходів і витрат банку, --

- Рівень процентних ставок і тарифів;

- Обсяги кредитних операцій;

- Структура кредитного портфеля;

- Середня дохідність активних операцій;

- Частка прибутку в доході;

- Питома вага активів, що приносять дохід;

- Ступінь зростання активів;

- Вартість залучених ресурсів;

- Інші.

4. Розраховується вартість залучених ресурсів за такою формулою.

5. Визначається дохідність активних операцій в цілому та окремих їх видів за такою формулою:

Еа = ДПР / Ад х 365 / Т х 100,

де: Еа - прибутковість (ефективність) активних операцій; ДПР - процентні доходи, отримані від активних операцій; Пекло - активи, що приносять дохід; Т - термін розміщення активів.

6. Визначається маржа, яка розраховується як різниця між дохідністю активних операцій і вартості залучення ресурсів. Процентна маржа є основним джерелом прибутку банка і покликана покривати общебанковскіе витрати, ризики, податки та збитки. Маржа розраховуватися може в абсолютному розмірі й у відносній величині. Абсолютна маржа розраховується як різниця між процентними доходами і процентними витратами в цілому по банку або за окремими операціями. Наприклад, абсолютна маржа з валютних операцій розраховується як різниця між операційними доходами та операційними витратами. Відносна маржа розраховується у вигляді коефіцієнтів. Найбільш поширений коефіцієнт спреда:

К = (ДПР / Ад х +100) - (РПР / РПЛ х +100) або Епрр - Еа,

де: К - коефіцієнт спреду.

7. Дається загальна характеристика рівня доходів і витрат банку з допомогою наступних коефіцієнтів:

До 1 = МПР / Ад х 100,

де: МПР - процентна маржа;

K 2 = Днпр / АСР х 100,

де: Днпр - непроцентні доходи; АСР - середній розмір активів;

КЗ = Рнпр / АСР х 100,

де: Рнпр - непроцентні витрати;

До 4 = (Днпр - Рнпр) / МПР.

Отримані фактичні значення коефіцієнтів порівнюються з нормативними рівнями та показниками в інших банках; визначаються тенденції та вплив факторів розрахунків на складові.

Прибуток комерційного банку формується щокварталу або щомісяця (відповідно до облікової політики банку) як різниця між сукупними доходами банку та його сукупними витратами. Тобто протягом кварталу (місяця) доходи і витрати накопичуються на відповідних рахунках, а в останній день кварталу (місяця) вони закриваються, а їх сальдо переноситься на рахунку «Прибуток» або «Збитки». Отриманий фінансовий результат (балансовий прибуток або збиток) не відображає реальну картину в банку. Щоб дати повну характеристику ефективності діяльності банку, необхідно розрахувати чистий прибуток (як різницю між балансовим прибутком і податком на прибуток - 24%) і ряд коефіцієнтів. Чистий прибуток після податків підлягає розподілу сплати на фондів, відповідно до діючих Федеральними законами, нормативними актами Банку Росії та Статутом банку.

Оцінка рівня прибутку комерційного банку здійснюється на основі системи фінансових коефіцієнтів:

- Рентабельність активів - К1 = Прибуток / Активи;

- Рентабельність капіталу - К2 = Прибуток / Власні кошти (капітал банку) ;

- КЗ = Прибуток / капітал Статутний;

- К4 = Дивіденд / Середня ціна акції;

- К5 = Прибуток у розрахунку на одного співробітника банку.

Отримані значення коефіцієнтів порівнюються з нормативними показниками, середніх по банківській системі країни та / або регіону, показниками банків-конкурентів і показниками в попередні періоди. При розрахунку вищезгаданих коефіцієнтів вітчизняній банківській практиці використовується показник балансового прибутку, що в той час як в зарубіжній банківській практиці - чистого прибутку.

Про незадовільний фінансовому становищі банку будуть свідчити --

- Коефіцієнти прибутковості нижчий за середній для даної групи банків величини;

- Негативна тенденція процентної маржі;

- Випередження темпів росту витрат банку над темпами зростання доходів;

- Перевищення темпів зростання дивідендів над темпами росту власного капіталу.

У 2003 р. рентабельність капіталу банківського сектора склала 17,8%, в то час як у промисловості - 13%, а в окремих галузях - 30%.

У країнах Західної Європи та США показник рентабельність капіталу на рівні 15% для фінансових посередників, у тому числі банків, вважається дуже високим.