Поняття банківській ліквідності
Проблема банківської ліквідності в даний час одна з найактуальніших, оскільки від неї залежить фінансовий стан банківської системи і всієї країни в цілому.
Термін "ліквідність» (отлат, liquidus - текучий, рідкий) в буквальному розумінні означає легкість реалізації, продажу, перетворення цінностей у кошти. Банкам необхідні кошти в ліквідній формі, тобто такі активи, які легко можуть бути перетворені в готівку з невеликим ризиком втрат, або зовсім без ризику.
Існує два підходи до характеристики ліквідності. Ліквідність можна розуміти як запас, або як потік. В даний час найбільш поширений перший підхід - за принципом запасу (залишків). Для нього характерно:
- Визначення ліквідності на основі даних про залишки активів і пасивів балансу банку на певну дату;
- Вимірювання ліквідності на підставі порівняння наявного запасу ліквідних активів з потребою в ліквідних коштах на певну дату
- Оцінка ліквідності тільки за даними балансу, що належать до минулого періоду.
Бо оцінка ліквідності базується на даних балансу банку, вона отримала назву ліквідності балансу. У рамках даного підходу можна зробити наступне визначення ліквідності балансу: баланс банку ліквідний, коли його стан дозволяє за рахунок швидкої реалізації коштів активу покрити термінові зобовязання по пасиву.
Більш широким вважається другий підхід до ліквідності - за принципом потоку (обігу). У даному випадку ліквідність можна аналізувати безперервно, зявляється можливість враховувати спроможність банку отримувати позики, забезпечувати приплив готівкових грошей від поточної операційної діяльності. Використання даного підходу вимагає використання більш широкої інформації, ніж фіксований на певну дату стан балансу. Зокрема, необхідні дані про динаміку доходів банку за минулий період, своєчасності повернення кредитів, стан грошового ринку, попиту і пропозиції ресурсів та ін Тому ліквідність по потоку отримала назву ліквідності банку. Банк є ліквідним, якщо сума його ліквідних активів і ліквідні кошти, що він має можливість швидко мобілізувати з інших джерел, достатні для своєчасного погашення його поточних зобовязань.
Таким чином, під ліквідністю банку розуміють здатність банку забезпечувати своєчасне виконання своїх зобовязань.
На банківську ліквідність впливають:
- Співвідношення строків залучення і розміщення коштів - це балансової рівновагу між сумами і строками вивільнення коштів по активу і майбутніми платежами за зобовязаннями банку, тобто, який пасив, таким повинний бути й актив. Строки і суми залучених та розміщених ресурсів повинні чітко відповідати один одному. Для цього активи і пасиви балансу групуються в статті по термінах розміщення та залучення, а потім суми по них зіставляються. Їх рівність свідчить про ліквідність банку;
- Структуру активів - має характеризуватися більш високою часткою високоліквідних, першокласних активів. Однак слід памятати, що вони, як правило, найменш прибуткові. Тому необхідно прагнути до оптимізації ліквідності активів та рівня їх прибутковості;
- Ступінь ризикованості активних операцій повинна бути мінімальної, оскільки проблеми несвоєчасного повернення позик або їх неповернення неминуче призводять до зниження ліквідності. Тому слід мінімізувати ризики по активних операціях, проводити аналіз кредитоспроможності позичальників і здійснювати інші заходи щодо зниження ризиків;
- Структура пасивів повинна характеризуватися підвищенням частки строкових коштів у загальному обсязі залучених ресурсів;
- Якість управління банком - це визначення правильної стратегії розвитку банку, вибір методу регулювання ліквідності, наявність звязків з діловими і банківськими колами, репутація банку та ін Тому ліквідність банку кожного значною мірою залежить від кваліфікації топ-менеджерів, рівня підготовки кадрів та інших факторів;
- Можливість швидкої мобілізації коштів з інших джерел: МБК, депозит, розміщення власних векселів і ін