Поняття і структура власних засобів банку
Ресурси комерційного банку - сукупність власних
і залучених коштів, які є в розпорядженні банку і
використовуються ним для здійснення активних операцій --
утворюються в результаті проведення пасивних операцій і
відображаються в пасиві балансу.
Виділяють два види ресурсів банку: власні і
залучені.
Власні засоби утворюються у момент створення банку в
вигляді статутного капіталу і в процесі діяльності за допомогою
формування прибутку і фондів банку. Власні кошти
включають:
1) фондибанку:
- Статутний капітал;
- Резервний фонд;
- Фонди спеціального призначення;
- Інші фонди;
2) страховірезервинаможливівтрати:
- За позикою;
- На знецінення цінних паперів;
- По іншим активних операціях;
3) доходи, прибуток;
4) власнікоштидляфінансуваннякапітальних вкладень (амортизаційні фонди);
5) іммобілізація:
- Використання прибутку;
- Капіталізовані власні засоби;
- Вкладення в цінні папери;
- Участь у діяльності інших організацій;
- Дебіторська заборгованість;
- Витрати та збитки. Власні засоби, як сукупність перших чотирьох компонентів, називаються власними середовищ-ствами-брутто. Власні кошти-брутто за мінусом іммобілізації представляють собою власні кошти-нетто.
Власні кошти виконують такі функції;
21. захисна - це гарантія повернення коштів клієнтів та акціонерів, погашення збитків, збереження платоспроможності банку та його фінансової стійкості;
22. оперативна - це можливості здійснювати капітальні банку вкладення у будівництво будівель та споруд, придбання техніки і обладнання для здійснення банківської діяльності;
23. регулююча - визначає максимально можливий обсяг операцій з метою мінімізації банківських ризиків. Ця функція реалізується за виконання обовязкових економічних нормативів, встановлених для комерційних банків Росії Банком. Вони регламентують максимальний обсяг кредитів, залучення вкладів населенню, випуску власних векселів і інших операцій.
На величину власних коштів впливають наступні фактори:
- Період роботи кредитної організації. Спочатку власні кошти банку представлені лише його статутним капіталом. У процесі діяльності банка власні кошти зростають на величину отриманих доходів, сформованих резервів на можливі втрати, нерозподіленого прибутку. По завершенні чергового
фінансового року формуються з чистого прибутку фонди банку, що збільшують власні кошти. Отримані за підсумками звітного року збитки зменшують власні кошти. Зменшуються вони і в результаті іншої іммобілізації власних ресурсів банку;
- Використання прибутку. Відповідно до облікової політики банку отриманий прибуток може формуватися щоквартально або після закінчення року, але в обовязковому порядку відповідно до рішення зборів учасників банку. Використання прибутку здійснюється на сплату податку на прибуток по ставці 24% і на купонний дохід по ГКО за ставкою 15%. До 2002 р. діяла ставка податку на прибуток банків у розмірі 43%. Фактично податок на прибуток банку вище через включення в оподатковувану базу ряду витрат. Тому цей фактор впливає на величину власних засобів як з точки зору реалізації податкової політики держави відносно кредитних організацій, так і з огляду на особливості обліку та здійснення банківських операцій. Інші напрямки використання балансового прибутку відповідно до вказівки Банку Росії з 2003 р. не допускаються;
- Наявність і величина фондів банку. Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків, розподіляється на зборах учасників банку на фонди, В залежності від того, які фонди і в яких розмірах сформовані, буде залежати величина власних коштів. Деякі фонди повністю або частково не включаються в розрахунок власних засобів, приміром, фонди, що йдуть на поточне споживання (фонд матеріального заохочення та інші). Чим більше капіталізованих фондів банку, що тим більше розмір власних коштів. Однак фонди в ході здійснення банківської діяльності можуть зменшуватись, що позначається на відповідному зменшенні власних коштів банку. Наприклад, на покриття збитків минулих років можуть бути використані кошти резервного фонду, кошти фонду накопичення використовуються на здійснення будівництва будівель банка;
обсяг і якість активних операцій банку. Чим більше високоприбуткових активних операцій проводиться банком,-тим більше розмір отриманих ним доходів і прибутку. Однак будь-яка активна операція банку повязана з високим ризиком, а отже, спричиняє за собою потенційні втрати доходів, прибутку і виникнення збитків. Тому цей фактор впливає подвійно на величину власних засобів. І щоб уникнути втрат, зниження власних засобів, банк повинен з особливою ретельністю ставитися до відбору потенційних клієнтів;
клієнтська база. Клієнти - обличчя кожного банку, вони визначають масштаби діяльності, банківську спеціалізацію та рівень ризику здійснюваних операцій. Клієнтська база в банку формується поступово. В ході спільної роботи відбувається відбір найбільш привабливих для клієнтів банку з точки зору надійності, фінансовий, стабільності, галузевої або територіальної спеціалізації, прибутковості та інших критеріїв. Великі клієнти банку забезпечують високі доходи. Проте фінансові проблеми, що виникли у клієнта такого, можуть призвести до суттєвих втрат банку і навіть її банкрутства. Якщо ж у банку багато дрібних і середніх клієнтів, ризик зменшується. Однак високі витрати на обслуговування таких клієнтів знижують і прибуток банку. Фінансово стабільні, надійні клієнти - мінімізують ризики. Але мінімальний ризик повязаний і з низькими доходами. Тому, формуючи клієнтську базу, необхідно досягти оптимізації рівня ризику і доходів при проведенні операцій з клієнтами і визначити пріоритети у діяльності банку.