Депозитна форму залучення ресурсів

У міру збільшення тривалості функціонування

банку зростає роль залучених ресурсів. На загальній сумі

банківських ресурсів залучені кошти займають велику

частку - до 70-80%.

Залучені ресурси - це кошти клієнтів банку,

внесені на банківські рахунки відповідно до умов,

передбаченими в договорах між клієнтом і банком.

Можливості банку у залученні від клієнтів ресурсів залежать

від розміру його власних коштів (капіталу).

Б світовій банківській практиці всі залучені ресурси з

способу їх акумуляції підрозділяються на наступні форми;

+24. депозитна;

+25. недепозітная. Депозит - це грошові кошти, які клієнти вносять у банк, або які в силу чинного порядку провадження фінансових і банківських операцій осідають на певний час на рахунках в банку. До депозитної формі залучених ресурсів власне відносяться депозити юридичних і фізичних осіб, розрахункові, поточні, бюджетні та інші рахунки клієнтів. Юридичні і фізичні обличчя самостійно вибирають банк, в якому вони мають намір проводити платежі і зберігати свої вільні грошові кошти.

Недепозітная форма залучення ресурсів - це кошти, які банк отримує від клієнтів у вигляді позик або розміщення власних боргових зобовязань. Вони, як правило, купуються на ринку на конкурсних засадах, мають оптовий характер, і ініціатива їх придбання належить банку. До даної формі належать позикові кошти банків (міжбанківські кредити) та боргові зобовязання (випуск власних векселів, сертифікатів, облігацій). Організація міжбанківського кредитування розглянута в інших розділах навчального курсу (див. теми: "Центральний банк держави» та «Організація кредитування в комерційних банках»). Зупинимося на характеристиці окремих видів залучених ресурсів.

Банківський внесок (депозит) - це грошові кошти (вклад), що надійшли від вкладника - юридичної або фізичної особи - в банк, які він зобовязується повернути і виплатити відсотки на їх суму на умовах і в порядку, передбачених договором. Договір банківського вкладу, в якій вкладником є громадянин, визнається публічним договором. До відносин банку і вкладника по рахунку, на який внесений внесок, застосовуються правила про договір банківського рахунку. Юридичні особи не вправі перераховувати що знаходяться у вкладах (депозитах) кошти іншим особам.

Право на залучення грошових коштів у внески мають банки, з якими таке право надано у відповідності з дозволом (ліцензією) після закінчення 2-х років діяльності. Депозити в залежності від терміну залучення ресурсів бувають:

--дозапитання - Термін по них не фіксують, допускається вільне поповнення рахунків та вилучення грошових коштів з них на першу вимогу клієнта. Як правило, по таких рахунках не передбачається нарахування процентів, або встановлюється мінімальна процентна ставка (2-3% річних) Такі рахунки використовуються для здійснення розрахунків з контрагентами за товари і послуги шляхом виписки грошових розрахункових документів, в той же час самі рахунки не є розрахунковим засобом До рахунках до запитання відносяться розрахункові, бюджетні, поточні, транзитні рахунки, коррахунки банків-кореспондентів (рахунки ЛОРО), депозити та вклади до запитання

--строкові - Відкриваються на певний, суворо фіксований період, протягом яких не повинна зняття або внесення грошових коштів Кошти надходять у повне розпорядження банку відповідно до умов укладеного договору За таких рахунках нараховуються відсотки, розмір яких залежить від суми, строку залучення коштів на депозит і виконання умов договору сторонами У разі дострокового вилучення клієнтом банку грошових коштів з депозиту (вкладу) відсотки по ньому не нараховуються, або нараховуються за ставкою депозиту до запитання Як правило, вклади фізичних осіб оформляються договором про внесок або ощадній (вкладний) книжкою