Порівняльна ефективність режимів гнучкого і фіксованого валютного курсу

Підтримка фіксованих валютних курсів вимагає відповідних резервів для покриття періодично виникає дефіциту платіжного балансу. Якщо резерви недостатні, країни повинні докладати дефляціонну політику зі зниження цін і доходів, вводити протекціоністські торговельні заходи або валютний контроль, що тимчасово поліпшує стан платіжного балансу.

Валютний контроль - контроль уряду над усіма угодами междудан-ною країною та рештою світу. Зокрема, уряд може обмежити можливості резидентів міняти іноземну валюту для витрат за кордоном, не змінюючи при цьому офіційний курс обміну валюти.

Гнучкі обмінні курси, зазвичай нестійкі з точки зору короткострокового періоду, але в довгостроковому плані вони володіють необхідною ефективністю. Навпаки, фіксовані обмінні курси ефективні з точки зору короткострокової стабільності, але нееластичні в довгостроковій перспективі. Ні один з цих систем не має очевидною перевагою у забезпеченні повної зайнятості ресурсів, стабільності рівня цін і врегулювання платіжного балансу.

В сучасних умовах країни нерідко використовують компромісні (змішані) система, що поєднує в собі елементів плаваючих та фіксованих валютних курсів. До їх числа відноситься кероване плавання валют, що припускає поступова зміна офіційних органами рівня валютного курсу, поки не буде досягнутий новий паритет. У міру руху до нього може відбуватися щоденна девальвація національній валюти на заздалегідь встановлену величину ( «змінна прив'язка»).При «повзе прив'язці» курс може змінюватися на велику величину із заздалегідь оголошеною періодичністю чи на заздалегідь неоголошену величину кожен день ( «брудне плавання»).При цьому уряд вживає заходів щодо пристосування економіки до нової ситуації та пошуку фінансових коштів для здійснення необхідних операцій на валютному ринку.