Взаємозв'язок рахунків платіжного балансу. Коливання валютного курсу як інструмент автоматично врегулювання платіжного балансу

Взаємозв'язок поточного рахунку і фінансового рахунку може бути представлена алгебраїчних шляхом послідовних перетворень основної макроекономічної тотожності.

Величина (I - S) являє собою надлишок внутрішніх інвестицій щд внутрішніми заощадженнями і характеризують сальдо рахунку руху капіталу і фі нансових операцій.Рахунок поточних операцій фіксує, яким чином формується сума, що отримується з-за кордону в обмін на вітчизняний чистий експорт (включаючи чистий виторг від використання вітчизняних чинників виробництва). Тому величина X відображає сальдо рахунку поточних операцій.

З основного макроекономічного тотожності випливає, що фінансову рахунок і поточний рахунок платіжного балансу врівноважують один одного.

Це означає, що дефіцит платіжного балансу по поточних операціях фінансується у основному чистим притоком капіталу на фінансовий рахунок.

Якщо інвестицій перевищують національні заощадження (I> S), то надлишок повинен фінансуватися інвестицій з-за кордону за рахунок іноземних позик. Ці позики дозволяють країні імпортувати товарів і послуг більше, ніж експортувати (М> Х), то є чистий експорт є негативною величиною (X<0). На світовій арені країна виступає в якості боржника.

Навпаки, якщо національні заощадження перевищують внутрішні інвестиції, то надлишкові заощадження використовуються для кредитування закордонних партнерів. Їм ці потрібні кредити, оскільки експорт товарів і послуг з даної країни імпорт перевищує (X> М), тобто чистий експорт є позитивною величиною (X> 0). На світовій арені країна виступає як кред1ггора.Отже, активне сальдо поточного рахунку супроводжується чистим отто ком капіталу, так як надлишкові кошти поточного рахунку буде використано для покупки нерухомості за кордоном або надання позик іншим країнам.

Для того, щоб надходження від всіх угод балансували сукупні видатки, необхідно, аби дефіцит поточного рахунку в точності відповідав позитивному сальдо фінансового рахунку або навпаки - дефіцит рахунку руху капіталу і фінансових операцій повинен в точності відповідати активному сальдо поточного балансу. Таку взаімоурегулірованіе рахунків платіжного балансу здійснюється за умови, що Центральний банк не робить валютних інтервенцій і не змінює величини офіційних валютних резервів.В цьому випадку на тлі припливу капіталу з'являється тенденція до відносного подорожчання національної валюти, а на тлі відтоку капіталу - до її відносного здешевлення. Вільні коливання валютного курсу є механізмом автоматичного урівноваження поточного фінансового рахунків і платіжного балансу.