Ефективність конкурентних ринків

Проблема забезпечення ринкової ефективності полягає в тому, аби, по-перше, раціонально розподілити ресурси і, по-друге, забезпечити їх ефективне використання. Раціональне розподіл ресурсів досягається тоді, коли їх розподіл між галузями забезпечує виробництво оптимального з точки зору суспільства, тобто відповідного структурі його потреб, набір благ. Тому що ринкові ціни відображають суспільну цінність продукту, а граничні витрати його виробництва - цінність використовуваного для виробництва даного продукту ресурсу, то порівняння цих показників буде свідчити про ступінь відповідності розподілу ресурсів потребам суспільства, тобто ефективності їх розподілу. Найбільш ефективний розподіл ресурсів буде досягатися тоді, коли граничні витрати виробництва продукту будуть рівні його ринковою ціною МС = Р, так як в цьому випадку граничні витрати по ресурсу та граничні вигоди від його використання зрівнюються.

Ефективне іспользованіересурсов досягається тоді, коли виробництво включених в оптимальний набір благ здійснюється при найменших витратах для існуючих технологій. Це означає що як показник ефективності використання ресурсів має бути ухвалений рівень довгострокових середніх витрат.

Як ми вже знаємо, на цілком конкурентних ринках фірми завжди здійснюють пропозиція відповідно до принципу МС = Р, а в умовах довгострокового ринкової рівноваги виробляють продукцію з середніми мінімальними витратами = Р LRACmk.Це означає, що в рамках довгострокового періоду галузевого точка рівноваги абсолютно конкурентного ринку відповідає положенню LRMC = P = LRAC. Отже, для даного типу ринку виконуються обидва умови ефективності і він є економічно ефективним.

Економічну ефективність абсолютно конкурентних ринків не слід розглядати як якогось абсолюту, до якого слід прагнути. Тут є свої обмеження. По-перше, зазначена ефективність досяжною лише за умов повної стандартизації продукції, а цей не тільки веде до звуження товарного асортименту, а значить, і до зниження добробуту споживачів, а й суперечить умові раціонального розподілу ресурсів. По-друге, функціонуючи при нульовій економічного прибутку, фірми виявляються позбавленими джерела розвитку, що перешкодою стає на шляху науково-технічного прогресу.