Головна

Модель свідомого суперництва


Реалізувати на практиці кооперативні стратегії важко, а часом неможливо. Тому з метою збільшення прибутку фірми йдуть на свідоме суперництво за збільшення частки ринку, що приводить до «цінових війн».Припустимо, галузь представлена дуополії, а фірми мають однакові і постійні середні витрати. При галузевому попиті Dm фірми поділять ринок, виробляючи Q продукції при ціні Р, і будуть отримувати економічний прибуток. Якщо одна з фірм знизить ціну до Pv то вона, збільшивши пропозицію до q захопить весь ринок. Якщо конкурент також знизить ціну, допустимо до Р, то весь ринок дістанеться йому, а втратила прибутку фірма змушена буде піти на подальше зниження ціни. Відповідні дії конкурента змусять фірму знижувати ціну до тих пір, поки вона не опуститься до рівня середніх витрат 4С = МС і її Подальше зниження не принесе фірмі жодних вигод - рівновага Бертрана. У результаті «цінової війни» випуск Д3 і ціна Р3 виявляться на рівні, характерному для випадку досконалої конкуренції, за якого ціна дорівнює мінімальним середнім витратам (Р3 = = AC = MQ, а фірми не отримують економічного прибутку. Отже, коли фірми ведуть свідоме суперництво за обсяг продажів, рівновагу в галузі буде досягнута за ціною, що дорівнює середнім витратам.

Без сумніву, «цінові війни» вигідні споживачам, тому що ведуть до перерозподілу надлишку добробуту на їхню користь, в той же час вони обтяжливі для фірм з-за значних втрат, які несуть усі учасники суперництва незалежно від результату боротьби. Крім того, самі можливості використання стратегії суперництва за ціною в умовах олігополії сильно обмежені. По-перше, така стратегія швидко і легко імітується конкурентами і фірмі складно досягти поставлених цілей. По-друге, легкість пристосування конкурентів таїть у собі загрозу нестачі конкурентного потенціалу у фірми. Тому на олігополістичних ринках перевага віддається нецінових методів конкуренції, які важко копіювати.