Попит на суспільні блага і ефективний обсяг суспільних благ

Попит на суспільні блага не у всьому ідентичний попитом на приватні блага. Перш за все, кожен споживач не довільно змінювати може кількість використовуваного ним суспільного блага, а змушений споживати дану кількість цілком. Наприклад, усі мешканці країни даної користуються одним і тим же кількістю літаків військових, що захищають їх від зовнішнього нападу. Очевидно, що у всіх споживачів ці індивідуальні кількості рівні:

Q, = <7, =«,=... =- загальний обсяг пропозиції даного громадського блага, що дорівнює соціальному кількості суспільного блага;

qi - кількість цього суспільного блага, споживана У споживачем-му (/ = 1, +2, ..., і). Далі, всі споживачі отримують певну вигоду від споживання суспільного блага водночас. Отже, гранична суспільна вигода від споживання додаткової одиниці суспільного блага складається із суми всіх граничних вигод його споживання:

MSB = MBt + мвг +

МВП = ^ мь,,

Таким чином, загальна крива попиту на загально вною благо може бути отримана шляхом не горизонтального, а вертикального підсумовування індивідуальних кривих попиту, що виражають індивідуальну готовність кожного з споживачів оплатити дану кількість суспільного блага у відповідності зі своєю індивідуальною вигодою від споживання цього блага.

Для досягнення ефективного використання ресурсів суспільне благо повинне проводитися в такому обсязі, при якому, за звичайним правилом прийняття оптімальньк економічних рішень, гранична вигода від споживання блага дорівнює граничним витратам випуску цього блага.

Таким чином, існує деякий однозначно визначається оптимальний обсяг суспільного блага, який забезпечує найбільшу ефективність використання ресурсів.

Отже, для ефективного розміщення благ в економіці дане суспільне благо повинне проводитися в такому обсязі, щоб гранична суспільна вигода від споживання даного обсягу стала рівною граничним витратам випуску додаткової кількості даного блага до загального обсягу випуску Qs.Іншими словами, дане суспільне благо повинно випускатися до такої кількості Qs, поки громадська (нагадаємо, сумарна) готовність сплатити за цей кількість (у розмірі Р) не стане рівною граничним витратам випуску цієї кількості даного блага (у розмірі MC (QS).Для визначення цього обсягу потрібно точно знати громадські переваги щодо суспільного блага.