Зовнішньоекономічна політика

Кардинальні зміни геополітичного становища Росії, формування якісно нової основи для взаємодії вітчизняної економіки зі світовою істотно підвищили роль ефективної зовнішньоекономічної політики у розвитку країни. Зовнішньоекономічна політика (ВЕП) - це цілеспрямовані дії держави та її органів за визначенням регулювання режиму зовнішньоекономічних зв'язків (ВЕС) та напрямів участі країни в міжнародному поділі праці. Основними складовими ВЕП є зовнішньоторговельна політика, політика в області іноземних інвестицій, валютна політика, міграційний режим.

Завдання держави в сучасних умовах - вироблення зовнішньоекономічної політики, адекватної ринковим принципам економіки функціонування, перехід до відкритої економіки і її послідовної інтеграції в світове господарство. Це вимагає перетворюючої діяльності держави, спрямованої на розвиток галузей та регіонів з метою активізації зовнішньоекономічної діяльності; зміни зовнішньоекономічної діяльності російських фірм у напрямку від переважно разових зовнішньоекономічних угод до постійної діяльності на зовнішньому ринку; чіткого розподілу функцій здійснення ВЕП між гілками влади, відомствами, а також федерацією та її суб'єктами.

Основними цілями зовнішньоекономічної політики Росії в стратегічному плані для перехідного етапу є:

• забезпечення доступу вітчизняним підприємствам до світових ринків машин і обладнання, технологій та інформації, капіталів, мінерально-сировинних ресурсів, до транспортних комунікацій. Особливе значення тут має надання політичної, фінансової, інформаційної підтримки у просуванні продукції російських підприємств на ринки, що контролюються транснаціональними корпораціями чи захищені протекціоністськими бар'єрами зарубіжних держав та їх спілок;

• досягнення сприятливого торгово-політичного режиму у відносинах із зарубіжними країнами та їх торгово-економічними угрупованнями, організаціями і союзами, зняття наявних дискримінаційних обмежень;

• довгострокове врегулювання валютно-фінансових проблем у взаємовідносинах з країнами-кредиторами, міжнародними організаціями та боржниками Росії;

• формування ефективної системи захисту зовнішньоекономічних інтересів Російської Федерації (валютний, експортний, митний контроль та ін.)

У сформованих умовах і новій геополітичній обстановці поточна зовнішньоекономічна політика Росії на сучасному етапі націлена на вирішення таких першочергових завдань:

• стабілізацію експорту сировинних товарів, а згодом і збільшення його як основи приросту валютних надходжень для модернізації народного господарства;

• накопичення ресурсів для переходу до активної інвестиційної політики і структурній перебудові експортного потенціалу, підтримання належного рівня платоспроможності, особливо з комерційних кредитів і довгостроковим державним зобов'язаннями закордонним комерційним банкам;

• залучення в країну додаткових валютних і інвестиційних ресурсів для розгортання структурної перебудови економіки, розвитку експортних можливостей;

• здійснення активної торговельно-політичної підтримки російських економічних інтересів на потенційних ринках та експорту продукції переробних виробництв;

• забезпечення помірного протекціонізму по відношенню до новостворюваних імпортозаміщувальним виробництвам, особливо в ході реалізації держпрограми переходу.

Світовий досвід використання ВЕС для подолання відставання від країн-лідерів дає два основних напрямки розвитку ВЕП. Перше припускає переважну орієнтацію на експорт, друга - на заміщення імпорту. Першому напрямку слідували в кінці минулого століття США, після Другої світової війни - західноєвропейські країни, Японія, а за ними - нові індустріальні держави. Другий напрямок обрали у останні два десятиліття деякі латиноамериканські країни. Найбільш дієвою і ефективною стратегією інтеграції України у світову економіку є поєднання структурної перебудови економіки з її орієнтацією на активне зростання експорту.Як показує світовий досвід, основою ефективної ЗЕД та заставою економічної безпеки країни в умовах руху до відкритої економіки є розвиток експортного потенціалу та всебічне сприяння національним експортерам.