Основна проблема суспільного відтворення

Економіка країни існує в умовах розвиненої системи суспільного поділу праці, а зв'язок між виробництвом та споживанням є вихідною і загальної зв'язком будь-якої економіки. Це зрозуміло, бо виробництво безглуздо, якщо воно не завершується споживанням. Та й саме виробництво з точки зору єдності виробництва і споживання є продуктивне споживання. Різноманіття продуктів, що виробляються в різних ланках індивідуального відтворення, має задовольняти не тільки потреби власних виробників, а й інші громадські потреби, і перш за все потреби інших ланок у засобах виробництва і споживачів у предметах вжитку різного роду. При цьому у розвиненій економіці ці відповідності повинні бути не лише якісними, тобто повинні проводитися певні види споживчих вартостей, а й кількісними, тобто повинні бьпь достатні обсяги вироблених продуктів, витрати на них - відповідати суспільно необхідним, а обсяг продуктів - відповідати одержуваних доходів. Якщо ж поглянути на цю проблему з точки зору потреб, то стає очевидним, ч?про перед національним відтворенням, що є переплетенням сукупності індивідуальних програвання-ництва, постійно стоїть проблема: як забезпечити відповідність між виробництвом і потребами, які, як відомо, дуже динамічні.

Такімобразом, проблемапропорціональності, тобто забезпечення відповідності між виробництвом та потребами, між обсягом і структурою виробництва, з одного боку, і витратами і доходами в суспільстві - з іншого, є основною проблемою відтворення будь-якого типу господарства, будь-якої економічної системи. Якщо поглянути на розвиток суспільного відтворення історично, то ми побачимо лише різні модифікації цієї проблеми, когорьв розрізняються не тільки способами підтримки народногосподарської збалансованості, але й різноманіттям кола потреб, ступенем складності громадських зв'язків, особливостями економічних форм вираження пропозиції з боку виробництва і потреб.

В умовах ринкової економіки дана проблема виступає як проблема реалізації суспільного продукту, коли потрібно відповідність пропорцій відтворення не тільки по натуральній формі, але і за вартістю. Ця проблема в реальному ринковому господарстві виступає як проблема відповідності між сукупним попитом і сукупною пропозицією суспільства. Причому ця відповідність має бути досягнуто не тільки за об'ємом, але й за структурою.

Вирішення проблеми реалізації дозволяє досягти цілей макроекономічної політики: зростання реального суспільного продукту, високого рівня зайнятості, стабільних цін та експортно-імпортного рівноваги.

Виникає питання. "В якому співвідношенні знаходяться проблема реалізації і названі цілі? Відповідаючи на нього, слід мати на увазі різний ступінь конкретизації основної проблеми відтворення. Якщо її розглядати в аспекті економічних реальних зв'язків у суспільстві, то всі макроекономічні величини дезінтегруються. Так, сукупна пропозиція виступає у вигляді сукупності товарів і послуг, вироблених різними секторами економіки, і залежить від загального рівня цін, потенційних можливостей виробництва, витрат. Сукупний попит, представляючи потреби, у ринковій економіці виступає у вигляді доходів, що надходять на ринок від всіх виробників і споживачів, включаючи закупівлі держави. Структура і величина сукупного попиту вирішальною мірою залежать від цін, доходів населення, податків та інших факторів, що впливають на платоспроможність у суспільстві.

Збалансованість сукупного попиту та сукупної пропозиції може бути досягнута, якщо в економіці забезпечується така структура народного господарства, яка дозволяє здійснювати відтворення усіх факторів виробництва при повній зайнятості робочої сили. Неодмінною ж умовою цього є забезпечення цінової стабільності та грошово-кредитній складових ринкової економіки. Оскільки всі ці проблеми взаємопов'язані, то лише через їх спільне рішення з допомогою активної регулюючої державної політики можна забезпечити стабільний розвиток ринкової економіки, її збалансованість і зростання.