Економічна влада та економічна залежність
Та ступінь концентрації прав власності, яка дає власнику можливість підпорядкувати собі сам процес творення об'єктів власності, перетворює його в особливе економічне особа, яка може розпоряджатися створеним продуктом і створеним доходом. Власниками акцій можуть бути багато особи (фізичні і юридичні), але розпоряджатися результатами діяльності фірми Мауг лише ті, хто володіє контрольним пакетом.
Стосовно до підприємств, які не є акціонерними товариствами, право на результат виробництва і дохід мають ті, хто сконцентрував моно Польна права на засоби і умови виробництва, сам процес виробництва і його результат.Цей суттєвий момент реального процесу присвоєння не фіксується наукою правової, і для соціально-диференційованого розгляду реального процесу присвоєння потрібно економічний аналіз власності. Такий аналіз дозволяє встановити такий розподіл прав, коли одні й \ е-ють «право» тільки створювати власність (об'єкти присвоєння), а інші і \ ЕОТ право розпоряджатися цим результатом.
Крім згаданої вище факторів монополізації виробництва, слід зазначити дві особливих джерела економічної влади: гроші та економічну полі тику.Гроші як загальний форма багатства можуть бути обмінені на будь-яку комбінацію ( «пучки») прав власності, що дають економічну владу. Концентрація грошового капіталу є джерелом і умовою перерозподілу прав власності, що дають економічну владу. Прикладом може служити формування контрольних пакетів акцій через торги акціями підприємств, що приватизуються, заставні аукціони.
В умовах перехідної економіки України існує нагальна проблема перерозподілу прав власності із метою стимулювання зростання ефективності реального процесу присвоєння або творення об'єктів подальшого правового регулювання. Чим більші права розпорядження створеним доходом і продуктом сконцентровано в руках тих, хто їх реально створює, тим більше умов для зацікавленості працівників у ефективному функціонуванні господарської структури.
Іншим суттєвим джерелом економічної влади є економі чна політика держави.За допомогою економічній політики можна установити умови перерозподілу прав власності і концентрації правомочностей володіння, перерозподілити економічну владу. Ці процеси актуальні особливо для перехідної економіки. Наприклад, лібералізація цін призвела до того, що оборотні кошти підприємств і грошові накопичення громадян стрімко знецінилися. Разом з тим настільки ж стрімко збільшилися грошові ресурси в сфері торгівлі спекулятивного і тіньового капіталу. Відбувається на цьому тлі приватизація різко обмежила доступ до економічній влади працівників і трудових колективів і так же різко збільшила можливості тор-гово-спекулятивного, тіньового і навіть кримінального капіталу.
Економічна політика має і інших можливостей для впливу на перерозподіл економічної влади. Вона може посилювати позиції фінансового капіталу на шкоду ефективному функціонуванню продуктивного капіталу, і навпаки. У США в час Великої депресії були створені умови для ефективного стимулювання продуктивного капіталу. Інша ситуація склалась у перехідний економіці Росії і країн СНД у перші роки перетворень, коли державою пріоритетно стимулювалося розвиток трансакційної спекулятивного капіталу. У економічної політики існує багато засобів впливу на концентрацію економічної влади або її корозію: податкові пільги та санкції, ліцензії та квоти, розміщення державного замовлення І т. п.
Найбільш істотним моментом економічної влади є ексклюзивне право на «плодоносні», тобто що приносять дохід, об'єкти власності. Мова, зрозуміло, втягати нема про природному, а суспільних відносинах.На поверхні економічних явищ видається, що дохід власнику приносить не працю і не підприємницьку діяльність, а сам титул власності, і що тут як би саме право породжує дохід. Але це лише на перший погляд. Земельна ділянка сам по собі не приносить доходу власнику, які б виключні права власності він на них не мав. Навіть оренда та суборенда самі по собі доходу не приносять, лише породжуючи право на дохід. Першоджерелом доходу і власника, і орендаря (і суборендаря) є тільки реальний процес творчого привласнення, про який йшлося вище. Для має також вантажопасажирську версію ресурсну середу має підключитися працю безпосереднього виробника благ, а виробник має вступити у відносини з власником ресурсів (у даному випадку - земельної ділянки). К такому ставленню виробника може змусити відсутність інший можливості реалізувати свої професійні функції і відсутність можливості розпоряджатися результатами своєї праці. Тому необхідним супутником і протилежністю економічної влади є економічна залежність. Відповідно, в економіці існує привласнення на основі економічної влади, залежності або свободи.