Державне підприємництво

Масштаби державного підприємництва розрізняються по країнах і змінюються в часі. Сфера державного підприємництва не обмежується виробництвом суспільних благ. Помітною є присутність державних підприємств в базових галузях (гірничодобувна, сталеливарна, енергетика) та інфраструктуру (транспорт і зв'язок), що забезпечують стабільність макроекономічних умов функціонування всього ринкового сектора економіки. Важливою сферою Держпідприємництва є стимулювання пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу. Держава бере на себе підприємницькі функції в галузях, які переживають кризові явища. Все це свідчить про те, що вістря державного підприємництва спрямована на підтримання конкурентоспроможності національної економіки, а його завдання полягає не в максимізації прибутку, а в максимізації суспільного добробуту шляхом забезпечення сталого економічного зростання.

Розглядаючи державне підприємництво як інструмент підтримки конкурентоспроможності економіки, слід зазначити, що його масштаби залежать від складаються в національному господарстві умов. У перехідний економіці значення і роль державного підприємництва неіз-;: Меріме вище, ніж у ринкової. Існують щонайменше три фактори, які зумовлюють значну участь держави в підприємницькій діяль-; ності у трансформаційний період. По-перше, це загальна слабкість чалного i сектора, що нездатний охопити весь відтворювальний процес. В> друге, небажання приватного капіталу йти у виробничу сфери як з-за недостатніх розмірів власних коштів, так і в силу характерною для не довготривалості віддачі від вкладень. По-третє, наявність нерентабельних перед-приємств, які потребують фінансової санації та технічної модернізації.

В Росії державне підприємництво природну традиційно відігравало роль в економіці. Казенні підприємства до 1917 р. займали взжте місце в багатьох галузях. Багато приватних підприємства працювали за участю! них держави чи державної підтримки. Пов'язане це було з вдостатюм внутрішніх приватних накопичень і необхідністю технічного вдосконалення національної промисловості. Схожі проблеми і завдання стоять і гв-ред сучасної російської економікою, що вже саме по собі передбачає! серйозну участь держави в підприємницькій діяльності, принаймні на перехідному етапі, коли закладається база майбутньої підприємницької економіки.

В даний час у Російській Федерації державне підприємництво здійснюється в двох формах - державних унітарних підприємств і акціонерних товариств з державним капіталом.

Акціонерні товариства (АТ) з державним капіталом існують в АТ з 100-процентним державним капіталом, АТ, де державі належить контрольний пакет чи воно володіє «золотою акцією», та АТ, де держава виступає рядовим учасником. Незважаючи на наявні відмінності в характері суспільних відносин (власником майна унітарного підприємства є держава, а АТ виступає самостійним власником свого імщрства), АТ зі 100-відсотковим держкапіталом мало чим відрізняється від комерційного унітарного підприємства за характером господарської поведінки. Створення тжіх підприємств переслідує переважно утилітарні цілі - можливість залучення інвестицій шляхом продажу акцій, поліпшення структури управління та його дикості, розширення господарської самостійності. У той же час ці підприємства схильні до значного впливу адміністративних важелів, оскільки рада директорів у них формується держорганами. Більше вільні в цьому відношенні АТ, де держава, зберігаючи за собою контроль, не є єдиним власником. Такі АТ дозволяють державі зберігати права власності при більш низьких фінансових витратах. Що ж до АТ із спільною участіат держави, не утворює контрольного пакету, то вони функціонують як звичайні комерційні підприємства, а вплив держави в них реалізується за допомогою впливу на прийняті плани та через вибори керівництва.