Підприємство як особлива форма організації виробництва

Господарська діяльність завжди здійснюється у певній організаційній формі. З переходом до машинної стадії виробництва основної

формою організації виробництва стає підприємство. Підприємство - заснована на складної кооперації форма організації виробництва, яка виступає в якості економічно відокремленого суб'єкта господарювання. Його специфіка як форми організації виробництва полягає в тому, що воно базується на особливому типі кооперації, заснованої на поділі праці всередині процесу виробництва. Підприємство має ряд відмінних ознак:

• виступає ланкою суспільного поділу праці у вигляді комплексу продуктивних сил;

• здійснює процес безпосереднього виробництва;

• володіє відокремленим майном;

• здійснює відокремлений господарський оборот;

• виступає суб'єктом цивільно-правових відносин.

Роль підприємства у суспільному виробництві полягає в тому, що воно забезпечує, з одного боку, поєднання факторів виробництва, а з іншого - зв'язок з товарними і ресурсними ринками. Підприємство являє собою єдність двох сторін - техніко-економічного та соціально-економічної.

Техніко-економічна сторона характеризує особливості підприємства як технологічної організації. Завдяки внутрішній кооперації спеціалізованого праці підприємство забезпечує більший ефект від застосування факторів виробництва Постійно відбуваються зміни в рівні техніки модифікують характер і рамки внутрішньої кооперації, обумовлюючи безперервне еволюцію підприємства. Специфіка його полягає і в тому, що воно являє собою альтернативну ринку форму обміну діяльністю, регулюючи-МТО не цінову сигналами, а владними повноваженнями.

Соціально-економічна сторона характеризує підприємство з точки зору ао місця і ролі в системі господарських відносин. Як суб'єкт господарювання воно виступає основною ланкою економіки. Функціонуючи в цій якості, підприємство є економічно відокремлену господарську одиницю, що володіє специфічними інтересами і здійснює відтворюючи-сшо за рахунок результатів господарського обороту. Існування підприємства як економічного суб'єкта зумовлено товарним характером виробництва, що визначає його економічну природу.

Будучи складно організованою структурою, підприємство потребує координації його внутрішніх взаємозв'язків. Це породжує необхідність керувати нею як особливої функції. Причому підприємство є об'єктом управління як з боку організації виробництва, так і з боку контролю власності. І якщо в першому випадку головне завдання полягає в забезпеченні найбільш раціонального використання факторів виробництва, то в другому проблема зводиться до пошуку такого способу розподілу прав власності, який забезпечував би реалізацію економічної мотивації залучених в підприємство власників факторів виробництва.