Протиріччя підприємництва у перехідній економіці

Обмеженість економічного суверенітету. Економічний суверенітет ніколи підприємця не буває абсолютним. У ринковій економіці економічна свобода підприємця обмежена споживчим попитом і поведінкою конкурентів, що мають чисто економічну природу і не ущемляють підприємця в можливості здійснення властивих йому функцій. В умовах гв-рехода до ринкової системи природа факторів, що обмежують економічний суверенітет підприємця, принципово інша.

У перехідний економіці більша частина ресурсів концентрується в руках держави, а їх основні потоки регулюються його органами, що об'єктивно створює умови залежності підприємницької діяльності від проведеної державою економічної політики. У такій ситуації можливості реалі-ци притаманних підприємцю функцій виявляються обмеженими. Не маючи, наприклад, необхідними інвестиційними ресурсами, підприємець не може реалізувати новаторсько-перетворювальну функцію. Коли інституціональна організація ринкового середовища нерозвинена, а її механізми діють не на повну силу, істотне місце в регулюванні господарських отнопкній відводиться адміністративні заходи, найчастіше спрямованим на сужніе сфери підприємницької діяльності та господарських прав. Все це так підстави говорити про обмеженість економічної суверенітету підприємця в перехідній економіці.

Регіоналізація економічних відносин. Обмеженість підприємницького суверенітету найбільш характерний для структур, що діють на регіональному рівні. Зумовлено це тим, що в умовах перехідних відносин, коли прзкнее господарський простір зруйнована, а нова ще не склалося, взаємозалежність суб'єктів економічних відносин проявляється на місцевому едхне найбільш сильно.

Економічна слабкість підприємництва об'єктивно підштовхує його до співпраці з місцевою виконавчою владою. По-перше, в умовах погіршення ринкової кон'юнктури підприємства починають розглядати месгньв органи влади різного рівня як найбільш привабливих споживачів своїх товарів і послуг. По-друге, стикаючись з фінансовими труднощами, вони шукають підтримку насамперед в особі регіональної влади з ЦЕ1Ю надання субсидій і податкових пільг. З іншого боку, необхідність протидії зростанню безробіття і бідності в регіоні, а також присутність представників владних органів як співвласники підприємств примушують їх проводити політику патерналізму щодо комерційних структур, що діють на регіональному ринку. Разом з адміністративними заходами таку взаємодію регіональної влади та підприємництва неминуче призводить до формування регіонального протекціонізму Все це сприяє регіоналізації економічних відносин, яка виступає в якості спирається на переплетення інтересів регіональної вили та бізнесу способу здійснення підприємницької діяльності, що є своєрідною формою захисту від конкуренції. Тому якщо у саміті регіональному характері діяльності суб'єктів підприємництва, так само як і у їхній співпраці з місцевою владою, нічого поганого немає, то регіоналізація економічних відносин є чинником підриву конкуренції і, отже, перешкодою для розвитку самого підприємництва.

Протиріччя формування суб'єктів підприємництва. Е к о н о Міч її ки е відносини централізовано керованих господарських систем не залишали меааддя підприємницької діяльності та відтворення осіб, займаю-щкн цією діяльністю. Тому формування шару підприємців було і є однією з найгостріших завдань перехідної економіки. Освітньої-не суб'єктів підприємництва почалося в Росії одночасно з створенням самих ринкових відносин, надавши особливий характер формування підприємницького корпусу. По-перше, бюрократичний характер здійснював-Піот перетворень визначав широке залучення чиновництва у формування підприємницького корпусу, по-друге, саме формування

Як показують дослідження, близько 70% російських підприємницьких! структур створюються особами, занімгйощімі керівні пости, близько 30% - Щ і лише по 1% - робітниками і службовцями.

Легалізація підприємницької діяльності в Росії надавала ВООЗ - |: можності для залучення в цю сферу найширших верств населення. Рядиновш підприємців спочатку поповнювалися за рахунок осіб, або не реалізував себе професійно, або займали нижні сходинки соціальної сходи, В господарських системах з ситуацією, що ринкової середовищем, механізмами pегулірованія та контролю, усталеними принципами ведення підприємницької! діяльності будь-які негативні впливи втягуються в підприємницький процес осіб негайно придушуються, а самі ці особи будуть примушені до аз-Блюденов існуючих правил або витіснені зі сфери підприємництва Інша ситуація складається в умовах, де сама ідеологія підприємців.Сл формується по ходу виникнення ринку відповідно до умов і міхюз-зором втягуються в нього осіб. У результаті для частини підприємців бьп характерна низька соціальна відповідальність, розмитість моральних норн, надмірне прагнення до збагачення. Тому не випадково, що в російському підприємництві набули масового поширення такі явища, какн »виконання комерційних зобов'язань,« фінансові піраміди »та інші за ащ антіпредпрінімательскіе підходи.

Певну частку народжувався підприємницького корпусу і Айя-вил кримінальний елемент. Причин цього кілька. По-перше, який обіймав раніше незаконною підприємницькою діяльністю і тісно пов'язані з ні мінальної світом особи об'єктивно ставали первинним елементом фруцу-ющегося підприємницького шару. По-друге, в початковий період бач але кримінальна середу мала в своєму розпорядженні необхідними для підприємницької дя-ності ресурсами, що спочатку закріплювало за криміналітетом сутщлвенную, роль у визначенні фігурантів підприємництва. По-третє, поширеність в підприємницькому середовищі нелегальної діяльності, слабкість КШ-рольних механізмів та правової бази зробили підприємництво привабливою сферою для власне кримінальної діяльності, зумовивши саме широка залучення кримінального елемента в новий соціальний шар.

Основні напрями формування підприємницьких кадрів ВШ нинішні російської ситуації пов'язані зі створенням умов для сумлінного підприємництва, придушенням тіньової економіки і професійну підготовку та перепідготовку кадрів сучасних підприємців.