Головна

Глобальні проблеми XXI століття - виклик сфері освіти

Напередодні XXI століття особливу актуальність і значимість здобуває аналіз тих глобальних тенденцій, які, зародившись у XX столітті, можуть мати продовження і в прийдешньому столітті, кидаючи тим самим виклик людської цивілізації, виклик її здатності протистояти руйнівним тенденціям і підтримати тенденції творчі, прогресивні. Цей виклик має саме безпосереднє відношення і до сфери освіти, яка покликана коригувати свої пріоритети і цінності з урахуванням не тільки актуальних, але і перспективних, довгострокових запитів і людини, і суспільства.

У чому суть цього глобального виклику? Чи зможе сфера освіти усвідомити свою міру відповідальності у пошуках рішення назріваючих глобальних проблем? Як, яким шляхом має розвиватися освіта в майбутньому, в чому повинні полягати його стратегічні пріоритети і цінності, його найважливіші функції?

Власне, саме в спробах відповісти на ці складні питання і полягає сенс філософії освіти, її зміст і практично-орієнтовані технології, аналізу яких і присвячена ця книга.

Але вже зараз, на рівні введення, можна констатувати деякі, найбільш суттєві проблеми і тенденції розвитку тієї

соціального середовища, в якому має функціонувати сфері освіти в майбутньому.

Закінчується XX століття принесло людству не тільки видатні досягнення в науці, техніці і технології, прорив у космос, незабутні зразки шляхетності й величі людського духу, збагачення культурної спадщини, досягнення в галузі літератури та мистецтва. Він приніс і глобальні, катастрофічні за своїми наслідками руйнівні катаклізми, війни і революції, тоталітаризм і фашизм, расову ненависть, міжнаціональні й релігійні чвари, міжнародний тероризм, реальну небезпеку ядерного взаємознищення та екологічного колапсу, важко виправити деформації моральних ідеалів і цінностей.

Це було століття різкій поляризації економічної могутності і багатства, з одного боку, і приголомшливою бідності та злиднів, з іншого. Століття все ще непереможених смертоносних хвороб і обтяжливою за своїми масштабами (близько мільярда людей!) неписьменності. Століття урочистості грубої військової сили, економічного диктату і шантажу, примітивної, розрахованої на ниці людські інстинкти політики, все ще не зжиті в багатьох країнах світу свавілля і беззаконня. Століття різкого посилення напруженості в людських відносинах через важко переборною ментальної несумісності людей і людських спільнот, не кажучи вже про ганебні для людства факти геноциду, реанімації фашизму, тоталітарних та диктаторських політичних режимів, нехтування елементарних прав людини, репресивного придушення інакомислення і демократичних свобод.

Мова йде в буквальному сенсі про фізичне виживання людства, про запобігання незворотною моральної деградації людини і людських спільнот. Разом з тим, мова йде і про байдужість, безвідповідальність, моральний злочин нинішніх поколінь перед майбутніми поколіннями, у спадок яким дістається розєднаний, роздирається непримиренними суперечностями і ворожнечею світ.

Чи несе освіта свою частку відповідальності за ті вкрай несприятливі тенденції у моральній, духовній сфері людської цивілізації, які склалися на кінець XX століття і ставлять під загрозу саме життя на планеті Земля?