Наукознавчими аспекти філософії освіти

Прогностичні проблеми розвитку освіти не можуть вирішуватися старими, ізжівшімі або зживають себе способами. Необхідний серйозний прорив, перш за все, в галузі фундаментальних міждисциплінарних досліджень, організація інтегративного взаємодії різних наук, кожна з яких має свою обєктну і предметну сферу досліджень, свої специфічні підходи та методи. Поєднання, взаімоадаптація та взаємозбагачення цих наукових дисциплін, обєднаних єдиною цільовою спрямованістю, повязаної з підвищенням ефективності багатоаспектною освітньої діяльності, - завдання не тільки складна сама по собі, але і для освіти фактично нова.

Вирішення цього завдання вимагає пошуку таких координуючих та інтегрують механізмів взаємодії наук, які при всій специфіці кожної науки окремо, дозволяли б сконцентрувати їх зусилля на обгрунтуванні власне освітніх концепцій, доктрин, методологічних підходів і працездатних методик. Необхідний пошук інваріантів в самому розумінні функцій наукового обгрунтування розвитку освітньої сфери, в етапах наукового забезпечення багатопланової освітньої діяльності, способи оптимізації взаємовпливу науки і практики, в орієнтації потоків знань, потоків ідей, асиміляційні дані різних наук, але, в остаточному підсумку, спрямованих на рішення цілком конкретних проблем безперервно розвивається практики освіти.

Вся ця, досить незвичайна для освітньої сфери проблематика, повинна стати природною, органічною частиною філософсько-освітнього знання, проте зважаючи на специфічність цього напрямку, сфокусованого на пізнанні особливостей функціонування наук про освіту, її з достатньою підставою можна назвати освітнім наукознавство, своєрідною наукою про науки.

Наукознавство як специфічна область наукових досліджень самопізнати, рефлексивного характеру в останні роки набув достатньо велике развітіе143. У найбільш загальному вигляді під наукознавство розуміється "галузь досліджень, що вивчає закономірності функціонування і розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального і духовного життя суспільства".

Вивчення тенденцій цієї щодо нової наукової дисципліни показує, що їй (як і багатьом іншим галузям науки) властивий двоєдиний процес розвитку, повязаний з інтеграцією і одночасно з диференціацією знань про функціонування наукових систем, іншими словами, поряд з індуктивним, збірним процесом формування наукознавство як самостійної галузі наукових знань, все більшу роль відіграє дедуктивний поширення загальних наукознавчими концепцій на різні приватні науки.

Не є винятком при цьому і науки, повязані з освітою.

Будь-яка наука має безліч аспектів. До них відносяться історія науки, соціологія науки, організація і планування наукової діяльності, економіка науки, психологія наукової творчості і т.д. Кожен із зазначених аспектів вивчає відповідна галузь наукознавство і, поза сумнівом, знання, отримані в кожній з цих галузей, мають істотне значення для розуміння статусу тієї чи іншої науки в цілому, її реальних пізнавальних і перетворювальних можливостей. І все ж центральним завданням наукознавство як загального, так і галузевого, є розкриття механізму функціонування науки як такої системи знань, яка не тільки впорядкована відповідно до визначених принципів, не тільки описує і пояснює емпірично спостережувані явища і факти, але й дає можливість спрогнозувати розвиток обєктів свого дослідження, активно впливати на цей розвиток, виконуючи тим самим активно-перетворювальну функцію будь-якого справді наукового знання.

Саме тому найбільш істотне значення набуває логіко-методологічний аспект наукознавство, аналіз інваріантних функцій, прогностичних, і перетворювальних можливостей, властивих будь-яких систем наукових знань з подальшим поширенням виявлених інваріантних положень на ту чи іншу конкретну галузь науки про освіту.

Цілком зрозуміло, що наукознавчими проблематика філософії освіти, особливо з урахуванням досить великого і все більш зростаючої кількості наук, так чи інакше повязаних з обгрунтуванням розвитку сфери освіти, заслуговує всебічного вивчення. У цьому параграфі ми зазначимо лише деякі питання формування освітньо-наукознавчими концепції і декілька докладніше зупинимося на логіко-методологічних підставах тільки однієї науки - педагогіки, статус якої вже давно викликає гострі дискусії як серед педагогів, так і серед вчених Непедагогічний спеціальностей, багато з яких взагалі не схильні вважати педагогіку наукою ...