Стандартизація у сфері освіти

(до обгрунтування концепції)

На хвилі загального інтересу до глобальної проблеми освіти - підвищення якості функціонування будь-якої освітньої системи, гарантованості цієї якості - ідеї, повязані з обєктивізації оцінки не тільки досягнутих, але й очікуваних, планованих результатів освітньої діяльності, набувають особливої актуальності. Причому ці ідеї є значущими, спільними фактично для всіх ланок освіти, незалежно від їх рівня і профілю.

Спроби реалізації цих ідей робилися неодноразово. Стандартизація в освіті - черговий етап у пошуках працездатного механізму надання освітньої діяльності більш чіткої цільової спрямованості, підвищення відповідальності за результати праці всіх учасників широкому розумінні освітнього процесу: від "сценаристів" - вчених, що розробляють навчально-програмну документацію, підручники та навчально-методичні посібники різного типу, - до "виконавців"-практиків, які призвані творчо втілювати ці сценарні задуми у повсякденному педагогічної діяльності, що приводить, у кінцевому рахунку, до тих чи інших результатів.

Проблема якраз і полягає в тому, аби розробити механізм порівняння очікуваних результатів освітньої діяльності з реальними і на цій основі з належною доказовістю судити не тільки про фактично досягнуті результати навчання з тих чи інших навчальних дисциплін, а й про ефективність запропонованих теоретичних концепцій, як навчально -програмних документів і методик, що використовуються в освітній практиці.

Заперечувати важливість такого підходу неможливо, оскільки мова йде не тільки про констатації досягнутого рівня та якості освіти як про одномоментної, суто контрольної акції адміністративно-управлінського характеру, але і про подальшу можливої корекції освітньої діяльності, її орієнтації на все більш високий рівень відповідності, збігу цілей і результатів навчання за всіма їх структурним складовим.

Саме в цьому відповідно, що цілком очевидно, і полягає істинний критерій ефективності освіти. Правда, з одним уточненням - якщо й самі цілі відповідають найвищим інтересам особи, суспільства, держави ...

Отже, ідея стандартизації сама по собі заперечень не викликає. Проблема полягає "лише" в тому, щоб надати цій ідеї належну технологічність і визначити необхідну і достатню зону стандартизації в освіті, не переходячи меж допустимого завзяття у вирішенні даного завдання і не надаючи цим рішенням характеру панацеї від усіх інших проблем, з якими доводиться стикатися і науковцям, і практикам.

Стандартизація в галузі освіти - складна комплексна проблема, яка потребує серйозного концептуального обгрунтування. Тільки на цій основі можливе з належною аргументацією і доказовістю відповісти на головне питання, незмінно виникає при обговоренні цієї проблеми в різних аудиторіях, але особливо серед педагогів-практиків: "Чи дійсно стандартизація є необхідністю, обумовленої обєктивними явищами в освітній сфері, чи це - всього лише чергова мода, яка тільки ускладнює і без того нелегкий педагогічну працю без яких-небудь відчутних результатів? "

Відповісти на це запитання непросто. Незважаючи на досить активне поширення ідей стандартизації в освіті в останні роки як у нашій країні, так і за кордоном, в самому підході до реалізації цих ідей все ще залишається багато незрозумілого.

На перший погляд, будь-яка стандартизація суперечить самій суті творчої, нестандартної педагогічної діяльності, у звязку з чим і поняття "стандарт" серед педагогів аж ніяк не користується популярністю. Саме це поняття зазвичай асоціюється з якоюсь зрівнялівкою у освіті, з жорстко адміністративним стилем управління, з централізацією та уніфікацією управлінського механізму, за канонами і догмами авторитарної педагогіки та іншими настільки ж малопривабливими поняттями і явищами, ними породженими. Нерідко висловлюються і міркування про те, що стандарт і творчість взагалі, а педагогічна творчість, тим більше, несумісні, що стандартизація в освіті призведе лише до механічного, формальної процедури оцінки результатів навчання, породить чергову хвилю лише злегка завуальованій "процентоманіі", а то й елементарного окозамилювання ...

У цьому параграфі з усього комплексу завдань, спрямованих на реалізацію цілей, ідей і методів стандартизації у сфері освіти, виділено лише два завдання - обгрунтування деяких концептуальних, методологічних положень освітньо-педагогічної стандартизації та розробка гіпотези компютерної підтримки як дослідних, так і прикладних проблем у даній області.

Сама ідея компютерної підтримки досить банальна. Компютерні технології вже давно проникли у сферу освіти, охоплюючи з більшим чи меншим успіхом практично всі напрямки навчальної, дослідницької та управлінської діяльності, особливо в тих її аспектах, які повязані з контролем результатів цієї діяльності. Разом з тим, проблема стандартизації вносить до використовуються компютерні технології ряд нових, до теперішнього часу недостатньо досліджених ідей, які, у свою чергу, рефлексивно впливають і на концептуальний апарат самої стандартизації, надаючи теоретичним дослідженням в цій області чи не найголовніше властивість - інструментальну реалізовуваність, а отже, практичну реальність і корисність.