Інструментальна та власна цінність права

У сучасному цивілізованому суспільстві право являє не тільки цінність інструментальну, тобто цінність «інструменту» зняття протиріч у різних сферах суспільства, але також як звільняє, що розвиває засіб, який виступає як цінність. Разом з тим зазначимо, що, по-перше, різні типи культур приписують права неоднакову цінність. По-друге, цінність кожної правової норми, кожної правового інструменту кожного разу визначається конкретно історично. В-третє, цінність права неможливий поза контекстом діяльності суб'єктів права, організаційних сил, відповідних інститутів щодо створення і реалізації права.

Найбільш загальним чином власну цінність права як можна визначити вираз соціально організованої форми, дотримання якої забезпечує відтворення правових станів правовими засобами, внаслідок чого народжуються нові можливості і більша свобода для саморозвитку людини і розвитку суспільства.

На цій посаді право може надавати людям, різним суб'єктам права у виді суб'єктивних прав новий простір і саморозвитку людські можливості. При цьому мета права як соціально організованої форми полягає в тому, щоб воно не допускало підстав для пригнічення і нещастя інших людей і могло протистояти цьому, погодившись поведінку з мораллю і справедливістю.

Отже, критерієм цінності права є особистість котра саморозвивається. Інакше кажучи, право цінне, якщо воно прямо або побічно сприяє самоздійснення і самосозіданію людини в історії, якщо на ділі сприяє народженню нових можливостей для розвитку особи і суспільства.

Характеристика права як цінності ставить питання про місце цієї цінності в класифікацією цінностей взагалі. Розглянемо основні форми буття цінностей у їхньому співвідношенні. Фундаментальним із теоретичної точки зору є розділення цінностей на предметні і духовні, що утворюють два полюси всієї сфери ціннісного ставлення людини до світу.

У рамках двох основних класів цінностей, матеріальних і духовних, право належить до других, тобто є духовною цінністю, поряд з такими, як моральні, релігійні, художні (чи естетичні),, наукові, світоглядні цінності. Правові цінності в рамках духовних цінностей є щодо самостійними.

Правові цінності являють собою вид духовних цінностей, які задовольняють потреби соціальних груп суспільства в регулюванні соціальних відносин і вчинків людей. Їх основною і специфічною функцією є регулятивна функція. Тому правові цінності призначені для створення, підтримки і зміцнення соціального порядку та дисципліни, нормального функціонування суспільства. Правові цінності складають елемент системи соціального (соціально-політичного) управління суспільством. При цьому вони є деонтіческімі цінностями, то є відрізняються чітко вираженим розпорядчим характером, що обумовлюється їх приналежністю до сфери належного. На відміну від інших деонтіческіх цінностей вони закріплюються формально і охороняються державою та її органами.

Як деонтіческіе цінності вони відрізняються і інший функціональною особливістю мають імовірнісний характер. Це особливість, пов'язана з можливістю свідомого, вольового вибрати соціальними (правовими) суб'єктами об'єктивно існують у дійсності поведінкових варіантів.

У аксіології права можуть бути виділені три основні форми буття цінностей:

-Громадські цільові цінності та ідеали;

-Предметно-втілені цінності;

-Особистісні (або екзистенційні).