Доходи від надання в користування коштів організації

Згідно з пунктом 1 статті 807 ГК РФ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей (суму позики) або рівна кількість інших отриманих їм речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей або інших речей.

За загальним правилом договір позики є возмездный договір. Тому навіть у тому випадку, якщо договір позики не містить умови про оплату, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю відсотки за договором позики. Це випливає з положень пункту 1 статті 809 ГК РФ:

«Якщо інше не передбачено законом або договором позики, позикодавець має право на одержання з позичальника відсотків на суму позики в розмірах і в порядку, визначених договором.За відсутності в договорі вус ловія про розмір відсотків їх розмір визначається існуючої у місці проживання позикодавця, а якщо заі модавцем є юридична особа, в місці його перебування ставкою банківського відсотка (ставкою рефінансування) на день сплати позичальником суми боргу або його відповідної частини ».

Укладаючи договір позики, сторони самостійно встановлюють порядок та строки сплати відсотків за договором. Як правило, сторони домовляються, що проценти виплачуються щомісяця, щокварталу, або при поверненні позикових коштів, хоча можливі й інші варіанти.

Але майте на увазі, що якщо договір не містить порядок та строки сплати відсотків, то відсотки сплачуються щомісяця до дня повернення суми позики. На це прямо вказує пункт 2 статті 809 ГК РФ, у якому сказано, що при відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми позики.

Відповідно до пункту 3 Положення по бухгалтерському обліку «Облік фінансових вкладень» ПБУ 19/02, затвердженого Наказом Мінфіну Російської Федерації від 10 грудня 2003 № 26н, надані організацією позики ставляться до фінансових вкладень. Виходячи з цього, надаючи іншим організаціям суми позикових коштів, організація-кредитор повинна їх врахувати в якості фінансових вкладень, коли при цьому виконуються умови, встановлені пунктом 2 ПБУ 19/02:

• наявність оформленого договору, що підтверджує існування права в організації на фінансові вкладення і на отримання грошових коштів або інших активів, що випливає з цього права;

• перехід до організації фінансових ризиків, пов'язаних з наданим позикою (ризик зміни ціни, ризик неплатоспроможності боржника, ризик ліквідності і багато чого іншого);

• здатність приносити економічні вигоди (дохід) у майбутньому (наприклад, у формі відсотків).

У бухгалтерському обліку для узагальнення інформації про надані грошових позики іншим юридичним і фізичним особам (крім працівників організації) План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та інструкції щодо його застосування, затверджений наказом Мінфіну Російської Федерації від 31 жовтня 2000 № 94н призначений рахунок 58 «Фінансові вкладення» субрахунок «Надані позики».

Сума наданої позики відображається за дебетом рахунка 58 «Фінансові вкладення» субрахунок «Надані позики» в кореспонденції з рахунком 51 «Розрахункові рахунки» надаються якщо безготівкові грошові кошти або в кореспонденції з рахунком 50 «Каса» якщо наданий позика видається готівкою.

Відповідно до пункту 34 ПБО 19/02 доходи з фінансових вкладень визнаються доходами від звичайних видів діяльності, або іншими надходженнями відповідно до ПБО 9 / 99.

Якщо для організації-позичальника надання позик не є основним видом діяльності, то відповідно до пункту 16 ПБУ 9 / 99 відсотки, одержувані за надання позикових коштів, є іншими доходами та відображаються на рахунку 91 «Інші доходи і витрати» субрахунок «Інші доходи» . Датою визнання таких доходів в бухгалтерському обліку організації-позичальника є кожний минулий звітний період.

Якщо договір між позикодавцем і позичальником містить умову про те, що відсотки сплачуються одночасно з погашенням основної суми боргу, то, незважаючи на це, позикодавець в бухгалтерському обліку визнає дохід у вигляді відсотків на кінець звітного (податкового) періоду.

Якщо сторони передбачили щомісячне нарахування відсотків, то і дохід у вигляді відсотків організація-кредитор також повинна визнавати щомісяця.

ПБУ 19/02 умовно поділяє всі фінансові вкладення на дві групи:

• фінансові вкладення, за якими можна визначити поточну ринкову вартість;

• фінансові вкладення, по яких поточна ринкова вартість не визначається.

Відносно що надаються організацією позик можна стверджувати, що вони належать до групи фінансових вкладень, за яким ринкова вартість не визначається. Тому при нарахуванні відсотків за наданими позиками, бухгалтеру слід звернути увагу на пункт 21 ПБУ 19/02:

«Фінансові вкладення, по яких не визначається поточна ринкова вартість, підлягають відображенню в бухгалтерському обліку та в бухгалтерській звітності на звітну дату за первісною вартістю».