Позитивні курсові різниці
Російське законодавство не забороняє встановлювати ціну договору в іноземній валюті, але відповідно до пункту 1 статті 8 Федерального закону від 21 листопада 1996 № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» облік майна і зобов'язань організації зобов'язані вести у валюті Російської Федерації - у рублях. Операції по валютних рахунках і інші операції в іноземній валюті також відображаються в бухгалтерському обліку організації в рублях. Для цього необхідно перераховувати іноземну валюту в рублі за курсом Банку Російської Федерації на дату здійснення операції.
Якщо платіж за договором здійснюється в іноземній валюті і курс іноземної валюти, котируваної банком Російської Федерації, по відношенню до рубля змінюється, то в бухгалтерський облік організації виникають курсові різниці.
Курсовий називають різницю між рублевих оцінками (попередньої і наступної) відповідного активу або зобов'язання, вартість якого виражена в іноземній валюті. Перша рублева оцінка активу або зобов'язання виникає при перерахунку його вартості на дату надходження. Наступні рублеві оцінки формуються при перерахунку його вартості у міру зміни курсу валюти, що на звітну дату або на дату виконання зобов'язань.
При формуванні нової рублевої оцінки активу або зобов'язання, вираженого в іноземній валюті, з'являються курсові різниці. Вони бувають позитивні і негативні.
Якщо курсова різниця збільшує прибуток організації, то вона є позитивною. Курсова різниця визнається позитивною і в податковому обліку відноситься на позареалізаційні доходи:
• у разі підвищення курсу валюти відносно активів (вимог);
• при зниженні курсу валюти по відношенню до зобов'язань.
Для відображення курсових різниць в бухгалтерському обліку необхідно застосовувати норми Наказу Мінфіну Російської Федерації від 27 листопада 2006 № 154н «Про затвердження положення по бухгалтерському обліку« Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті »ПБУ 3 / 2006».
Виникнення курсової різниці безпосередньо обумовлено зміною валютних курсів. Основою її правильного розрахунку для відображення в обліку є фіксування дати з метою визначення котирування потрібної валюти, а саме:
• дата здійснення операції в іноземній валюті;
• звітна дата складання бухгалтерської звітності.
Згідно з пунктом 3 статті 14 Федерального закону від 21 листопада 1996 № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» складання бухгалтерської звітності включає проміжну звітність за місяць. Тому при перерахунку іноземних валют у рубльовий еквівалент датою складання бухгалтерської звітності зізнається останній день місяця і визначається діючий на зазначену звітну дату курс Банку Росії.
Датою здійснення операції в іноземній валюті визнається день виникнення в організації права, обумовленого вимогами законодавства Російської Федерації або договором, що приймають до бухгалтерського обліку активи та зобов'язання, які є результатом цієї операції.
Таким чином, курсова різниця зізнається в результаті зміни офіційного котирування використовується в розрахунках іноземної валюти до рубля:
• на звітну дату поточного періоду по відношенню до дати здійснення валютної операції;
• на дату виконання зобов'язань з оплати у звітному періоді і попередню звітну дату;
• на попередню звітну дату і звітну дату поточного періоду, коли операції в іноземній валюті не відбувалися в даному періоді;
• на дату виконання зобов'язань по оплаті і на дату їх виникнення в бухгалтерському обліку, якщо їх визнання і проведення розрахунків за такими зобов'язаннями проводиться в одному звітному періоді.
Розрахунок курсової різниці від вартості грошових знаків у касі організації та коштів на рахунках у кредитних організаціях може здійснюватися додатково до зазначених дат ще й у міру зміни курсів іноземних валют, що котируються банком Російської Федерації.
Курсова різниця, пов'язана з формуванням статутного (складеного) капіталу, визнається тільки на дату надходження суми валютних вкладів від засновників або учасників за договорами простого товариства.
Метод обліку результатів зміни валютних курсів визначається характером валютної операції, а курсова різниця в залежності від цього зараховується:
- На фінансові результати по всіх поточних операціях,
- На додатковий капітал за операціями, пов'язаними з формуванням статутного (складеного) капіталу.
Зміна вартості валюти в рублях впливає на рубльову оцінку величини грошових статей від
парності.
У результаті зростання курсу рубля по відношенню до іноземної валюти відбувається зменшення рубльового еквівалента, тому що вартість одиниці валюти в цьому випадку знижується.
Падіння курсу рубля по відношенню до іноземної валюти призводить до збільшення рубльового еквівалента, оскільки за кожну одиницю валюти потрібна більша кількість рублів.
У свою чергу, фінансовий результат, як наслідок зміни рубльового вирази грошової статті звітності, визначається в залежності від того, яка стаття переоцінюється, - актив або зобов'язання.
При перерахуванні грошових статей пасиву балансу зменшення рублевої оцінки валютного зобов'язання тягне отримання позитивного фінансового результату.
Доход утворюється також, коли під впливом різниці у валютних курсах збільшується рубльовий еквівалент вартості валютного майна та дебіторської заборгованості у валюті.
Як зазначалося вище, курсова різниця є результатом порівняння рубльового вираження грошових статей і підлягає відображенню в звіті про прибутки та збитки у міру проведення поточних валютних операцій.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 146 Н К РФ операції з ввезення товарів на митну територію Російської Федерації визнаються об'єктом обкладення ПДВ.
Організація має право зменшувати загальну суму ПДВ, обчислену у відповідності зі статтею 166 НК РФ, на встановлені статтею 171 НК РФ податкові відрахування.
Відрахуванням підлягають суми ПДВ, пред'явлені імпортеру за умови фактичної сплати ними при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації, після прийняття на облік зазначених товарів (робіт, послуг), майнових прав та за наявності відповідних первинних документів. При придбанні за іноземну валюту товарів (робіт, послуг), майнових прав іноземна валюта перераховується в рублі за курсом Банку Росії на дату прийняття на облік товарів (робіт, послуг), майнових прав (пункт 1 статті 172 НК РФ).