Суми кредиторської і депонентської заборгованості зі строком позовної давності

Поняття позовної давності міститься в статті 195 ГК РФ. Позовною давністю зізнається строк для захисту права за позовом особи, права якої порушено. Загальний строк позовної давності встановлений статтею 196 ГК РФ і становить три року. Перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається після закінчення строку виконання. Якщо за зобов'язанням термін виконання не встановлено, то протягом строку позовної давності починається з того моменту, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Дані положення встановлені статтею 200 ГК РФ.

Суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відповідно до підпункту 10.4 ПБУ 9 / 99 включається в інші доходи організації у сумі, в якій ця заборгованість була відбита в бухгалтерському обліку організації, тобто разом з ПДВ. Зізнаються дані суми в тому звітному періоді, в якому минув строк позовної давності (пункт 16 ПБУ 9 / 99).

Суми ПДВ, враховані по кредиту рахунку 60 (76) включені в інші доходи у складі списуються кредиторської заборгованості, одночасно включаються в інші витрати (пункт 12 ПБУ 10/99).

У бухгалтерському обліку складається проводка: ДЕБЕТ 91-2 КРЕДИТ 19.

На рахунку 91 утворюється дохід, який повинен відповідати вартості отриманих матеріальних цінностей.

Підставою для списання сум кредиторської і депонентської заборгованості, по яких минув термін позовної давності, на підставі пункту +78 Положення по веденню бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, затвердженого Наказом Мінфіну Російської Федерації від 29 липня 1998 34н №, є:

• дані проведеної інвентаризації;

• письмове обгрунтування;

• наказ (розпорядження) керівника організації.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та інструкції щодо його застосування, затверджений наказом Мінфіну Російської Федерації від 31 жовтня 2000 № 94н суми кредиторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності, відображаються за кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати» субрахунок «Інші доходи» у кореспонденції з рахунками обліку кредиторської заборгованості.