Визначення виручки при негрошових формах розрахунку

У Листі Мінфіну Російської Федерації від 13 грудня 2001 № 04-02-05/1/211 зазначено, що ГК РФ передбачає тільки один варіант негрошовій форми розрахунків - договір міни і не відображає такий варіант розрахунків (особливо поширених в даний час), як товарообмінні чи інакше бартерні операції.

Зважаючи на ці обставини, а також з урахуванням статті 424 ГК РФ, текст якої був наведений вище, у ПБО 9 / 99 передбачено порядок визначення виторгу при різних варіантах негрошовій форми розрахунків, включаючи договір міни. Таким чином, виручку від продажу товарів, включаючи майно, визнане на підставі статті 38 Податкового кодексу Російської Федерації товаром, за договором міни слід приймати до обліку відповідно до порядку, передбаченого пунктом 6.3 ПБУ 9 / 99:

«6.3.Величина надходження і (або) дебіторської заборгованості за договорами, які передбачають виконаний ня зобов'язань (оплату) не коштами, приймається до бухгалтерському обліку по вартості товарів (цінностей), які отримані або підлягають отриманню організацією.Вартість товарів (цінностей), які отримані або підлягають отриманню організацією, встановлюють виходячи з ціни, по якій у порівнянних грунтовний ствах зазвичай організація визначає вартість аналогічних товарів (цінностей).

При неможливості встановити вартість товарів (цінностей), отриманих організацією, величина поступ лення і (або) дебіторської заборгованості визначається вартістю продукції (товарів), переданої чи під лежить передачу організацією.Вартість продукції (товарів), переданої чи яка підлягає передачі орга організацією, встановлюється виходячи з ціни, по якій у порівнянних обставинах звичайно організація визначає виручку щодо аналогічної продукції (товарів) ».

Кажучи іншими словами, виручка від реалізації товарів за договором міни відображається в обліку виходячи з вартості товарів, отриманих натомість. При цьому вартість отриманих товарів визначається за цінами, за якими організація зазвичай набуває такі ж товари.

Щоб механізм визначення виручки при вчиненні договору міни був більш зрозумілий, розглянемо дане положення на конкретному прикладі.

ПРИКЛАД Виробниче об'єднання «Сибір» за договором міни передало ЗАТ «Точні прилади» 15 пральних машин, а натомість отримало 6 кондиціонерів.За умовами договору обмінювані товари визнані рівноцінними.

Припустимо, що ВО «Сибір» зазвичай набуває кондиціонери за ціною 18 000 рублів, включаючи ПДВ 18% - 2 746 рублів.Тому виручка від продажу пральних машин складе 108 000 руб лей (18 000 рублів х 6 кондиціонерів).

Припустимо, що ЗАТ «Точні прилади» зазвичай набуває пральні машини за ціною 8 400 руб лей, в тому числі ПДВ 18% - 1281 рубль.

Таким чином, у ЗАТ «Точні прилади» виручка від реалізації кондиціонерів складе 126 000 рублів (8 400 рублів х 15 пральних машин).

У даному випадку ми використовували приклад, в якому організація заздалегідь знає, за якою ціною вона зазвичай набуває майно. Запропонована ситуація досить часто зустрічається в організаціях, основний вид діяльності яких - торгівля.

А якщо обмін здійснюється вперше і організація не знає ціни, за якою вона набуває аналогічне майно? У цьому випадку виручка від реалізації за договором міни може враховуватися в розмірі звичайної ціни реалізації (частіше ринкової) обмінюваної продукції, але дане положення обумовлюється в облікову політику.

У випадку, коли неможливо встановити ринкову вартість отриманих цінностей, величина виручки визначається по вартості своєї продукції, яка підлягає передачі контрагенту. Вартість же своєї продукції в даній ситуації встановлюється виходячи з відпускної ціни на свою таку ж або аналогічну продукцію.

ПРИКЛАД Виробниче об'єднання «Сибір» за договором міни передало ЗАТ «Точні прилади» 15 пральних машин, а натомість отримало 6 кондиціонерів.За умовами договору обмінювані товари визнані рівноцінними.Обмін майном проводиться вперше.Тобто, ВО «Сі бірь» не має можливості встановити вартість реалізованих пральних машин, так як раніше кондиціонери не купувалися, у ЗАТ «Точні прилади» ситуація аналогічна.

Здійснюючи договір міни, кожна зі сторін виписує рахунки - фактури на суму звичайної ціни реалізації власної продукції.

ВО «Сибір» звичайно продає пральні машини по ціні 9 600 рублів, у тому числі ПДВ. Тоді рахунок - фактура, виписаний ВО «Сибір» буде виписаний на суму 144 000 рублів, у тому числі ПДВ 18% 21 966 рублів.

ЗАТ «Точні прилади» випише рахунок - фактуру за ціною звичайної реалізації кондиціонерів.Припустимо, звичайна ціна реалізації останніх становить 19 200 рублів, отже, рахунок - фактом ра буде виписаний на суму 115 200 рублів, у тому числі ПДВ 18% - 17573 рублі.

Необхідно сказати, що цей показник досить легко визначається по готовій продукції, товарам або матеріалами, але практично її неможливо визначити по основних засобів або нематеріальних активів. Фактично кожна операція з обміну такого виду активів є єдиною в своєму роді, і, відповідно, звичайної ціни реалізації тут бути не може.

Мабуть в цій ситуації для відображення виручки від реалізації обмінюваного майна, потрібно використовувати ціну договору міни.

Необхідно звернути увагу на наступний момент. Пунктом 19 ПБУ 9 / 99 встановлено, що стосовно виручки, отриманої в результаті виконання договорів, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами, в бухгалтерській звітності підлягає розкриттю як мінімум така інформація:

• загальна кількість організацій, з якими здійснюються зазначені договори, з зазначенням організацій, на які припадає основна частина такої виручки;

• частка виручки, отриманої за вказаними договорами з пов'язаними організаціями;

• спосіб визначення вартості продукції (товарів), переданою організацією.