Інвентаризація і податок на майно організацій

Запитання перерахунку амортизації по об'єктах основних засобів у бухгалтерському обліку, складу об'єкта нерухомого майна та порядку сплати податку на майно організацій за місцем їх знаходження у зв'язку з проведеними державною реєстрацією і технічною інвентаризацією об'єктів нерухомості розглядається в листі Мінфіну РФ від 26 червня 2006 № 03-06-01-04/136.

Згідно з п. 1 ст. 374 частини другої Податкового кодексу Російської Федерації об'єктом оподаткування з податку на майно для організацій російських організацій зізнається рухоме і нерухоме майно (включаючи майно, передане в тимчасове володіння, користування, розпорядження або довірче керування, внесене в спільну діяльність), що обліковуються на балансі як основні засобів відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 130 Цивільного кодексу Російської Федерації до «нерухомого майна» належать земельні ділянки, ділянки надр, відособлені водні об'єкти і все, що міцно пов'язано із землею, тобто об'єкти, переміщення яких без невідповідного збитку їх призначенню неможливе, в тому числі ліси, багаторічні насадження, будівлі, споруди. До нерухомих речей належать також підлягають державній реєстрації повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти. Законом до нерухомих речей може бути віднесено і інше майно.

Під об'єктом нерухомого майна, стосовно якого окремо обчислюється податкова база і сплачується податок на майно організацій, необхідно розуміти єдиний відокремлений комплекс як сукупність об'єктів, установок, споруд, обладнання та іншого майна, об'єднаних єдиним функціональним призначенням, конструктивно відокремлений як єдине ціле. У зазначений відокремлений комплекс включається майно, як зазначене в технічній документації (технічному паспорті) на об'єкт нерухомого майна, так і додатково встановлене, змонтоване в ході капітальних вкладень, котра функціонально пов'язане з будівлею (спорудою) так, що його переміщення без заподіяння шкоди його невідповідного призначенням неможливо.

До складу об'єкта нерухомого майна необхідно включати обліковуються як окремий інвентарний об'єкт такі об'єкти основних засобів, як ліфти, вбудована система вентиляції приміщень, локальні мережі, інші комунікації будівлі та інше. Не включаються до складу об'єкта нерухомого майна, що обліковуються як окремі інвентарні об'єкти, об'єкти основних засобів, що не потребують монтажу, можуть бути використані поза об'єкта нерухомого майна, демонтаж яких не завдає невідповідного збитку їх призначенню і (або) функціональне призначення яких не є невід'ємною частиною функціонування об'єкта нерухомого майна як єдиного відокремленого комплексу (комп'ютери, столи, транспортні засоби, засоби відеоспостереження та ін.)

Пунктом 1 ст. 54 частини першої НК РФ встановлено, що у разі виявлення помилок (перекручувань) в обчисленні податкової бази, що відносяться до минулих періодів, в поточному (звітному) податковому періоді перерахунок податкових зобов'язань виробляється в періоді здійснення помилки. У разі неможливості визначення конкретного періоду коригуються податкові зобов'язання звітного періоду, в якому виявлені помилки (спотворення).

Тому будь-які помилки (спотворення), допущені в минулих податкових (звітних) періодів при обчисленні податку на майно організацій, а також при веденні бухгалтерського обліку основних засобів та формуванні залишкової вартості майна станом на 1-е число кожного місяця, що застосовується згідно зі статтею 375 НК РФ для обчислення податкової бази з цього податку, мають знайти своє відображення в бухгалтерській звітності кредитної організації в порядку, передбаченому вказівками Центрального банку Російської Федерації від 17 грудня 2004 № 1530-У «Про порядок складання кредитними організаціями бухгалтерського річного звіту».

У випадку завищення (заниження) суми податку на майно організацій за встановленими спотворень податкової бази по податку на майно організацій кредитні організації зобов'язані на підставі ст. 81 НК РФ представити уточнені податкові декларації (розрахунки за авансовими платежами) за податкові (звітні) періоди, в яких допущено помилки (спотворення).

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності кредитні організації зобов'язані відповідно до ст. 12 Федерального закону «Про бухгалтерський облік» проводити інвентаризацію майна і зобов'язань, під час якої перевіряються і їхні наявність, стан і оцінка. При цьому порядок та строки проведення інвентаризації визначаються керівником організації, за винятком випадків, коли проведення інвентаризації обов'язково (зокрема, перед складанням річної бухгалтерської звітності).

Відповідно до Положення про організацію в Російській Федерації державного технічного обліку та технічної інвентаризації об'єктів капітального будівництва, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2000 № 921 «Про державний облік та технічної інвентаризації в Російській Федерації об'єктів капітального будівництва», первинної технічної інвентаризації підлягають усі об'єкти капітального будівництва, технічна інвентаризація яких не проводилася. За результатами первинної технічної інвентаризації на кожний об'єкт обліку оформлюється технічний паспорт, що є основою для ведення єдиного державного реєстру об'єктів капітального будівництва (п. 7 Положення).

Проведення первинної інвентаризації, а також позапланової технічної інвентаризації, яка здійснюється при зміні технічних або якісних характеристик об'єкта обліку або при здійсненні з об'єктом угод, що підлягають державній реєстрації, проводиться за заявою юридичної особи (п. п. 9 та 10 Положення).

Тому результати своєчасно проведеної позапланової технічної інвентаризації, які враховуються при формуванні залишкової вартості об'єктів нерухомого майна та податкової бази по податку на майно організацій, не повинні розглядатись як вчинення кредитною організацією помилок (викривлень), допущених у минулих податкових (звітних) періодах.

Результати проведеної інвентаризації майна, відображені в технічному паспорті на об'єкт нерухомого майна і які впливають на достовірність формування залишкової вартості майна (у тому числі на порядок нарахування амортизації, строки експлуатації об'єкта), повинні бути враховані в бухгалтерському обліку, а також при розрахунку податку на майно організацій за станом на 1 - е число місяця, наступного за місяцем внесення змін в технічний паспорт.

Якщо ж організацією не внесені зміни в технічні паспорти, то результати технічної інвентаризації повинні бути враховані для цілей оподаткування з дати завершення технічної інвентаризації.

При відсутності проведеної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна та майна, що входить до його складу, і, отже, своєчасно не внесення змін в технічний паспорт на дату проведення податкової перевірки залишкова вартість майна, введеного в експлуатацію (зокрема, ліфта), який є складовою частиною об'єкта нерухомого майна, при розрахунку податку на майно організацій враховується з дати введення об'єкта (ліфта) в експлуатацію. У цьому випадку даний факт повинен розглядатися як вчинення кредитною організацією помилок (викривлень), допущених у минулих податкових (звітних) періодах.

У випадку, якщо сума податку на майно організацій помилково обчислена і сплачена стосовно майна, що є складовою частиною об'єкта нерухомого майна, не за місцем знаходження об'єкта нерухомого майна, але в суб'єкті Російської Федерації, в якому знаходиться місцезнаходження даного об'єкту і в якому податок на майно організацій не зараховується до місцевих бюджетів, то представляти уточнені декларації за минулі податкові (звітні) періоди необов'язково, оскільки податок надійшов повністю за це майно в регіональний бюджет. Якщо податок на майно організацій за майно, що є складовою частиною об'єкта нерухомого майна, зараховуються до бюджету суб'єкта Російській Федерації, відмінний від місця знаходження цього об'єкта нерухомого майна, платник податку зобов'язаний подати уточнені податкові декларації (розрахунки за авансовими платежами) як за місцем розташування об'єкта нерухомого майна , так і за місцем помилково сплаченого податку на майно організацій за майно, що є складовою частиною даного об'єкта нерухомого майна.

У тому випадку, якщо податок на майно організацій, відповідно до бюджетного законодавства суб'єкта Російської Федерації, за нормативами зараховується також і до місцевих бюджетів, платник податків зобов'язаний подати уточнені податкові декларації як за місцем розташування об'єкта нерухомого майна, так і за місцем помилково сплаченого податку на майно організацій за майно, що є складовою частиною даного об'єкта нерухомого майна.