Розкриття інформації в бухгалтерській і статистичній звітності

На підставі пункту 32 ПБУ 6 / 01 в бухгалтерській звітності підлягає розкриттю з урахуванням суттєвості як мінімум така інформація:

- Про первісної вартості та суми нарахованої амортизації по основних групах основних коштів на початок та кінець звітного року;

- Про рух основних засобів протягом звітного року по основних групах (надходження, вибуття і т.п.);

- Про способи оцінки об'єктів основних засобів, отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами;

- Про зміни вартості основних засобів, у якій вони прийняті до бухгалтерському обліку (добудова, дообладнання, реконструкція, часткова ліквідація і переоцінка об'єктів);

- Про вжиті організацією терміни корисного використання об'єктів основних засобів (за основними групами);

- Про об'єкти основних засобів, вартість яких не погашається;

- Про об'єкти основних коштів, наданих і отриманих за договором оренди;

- Про об'єкти основних засобів, що враховуються в складі дохідних вкладень у матеріальні цінності;

- Про способи нарахування амортизаційних відрахувань за окремими групами об'єктів основних засобів;

- Про об'єкти нерухомості, прийнятих в експлуатацію й фактично використовуваних, що перебувають у процесі державної реєстрації.

Крім того, при формуванні облікової політики на поточний рік необхідно розкрити інформацію про основні засоби, тобто:

- Терміни корисного використання об'єктів ОЗ по основних групах;

- Спосіб нарахування амортизації по ОС (за основними групами);

- Способи оцінки об'єктів ОС, отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими засобами;

- Первісна вартість і сума нарахованої амортизації по основних групах ОС (на початок і кінець звітного року),

- Перелік об'єктів ОС, наданих і отриманих за договором оренди;

- Рух ОС протягом звітного року (за основними групами);

- Об'єкти нерухомості, прийняті в експлуатацію і фактично використовуються, що перебувають у процесі державної реєстрації;

- Перелік об'єктів ОС, вартість яких не погашається.

Відповідно до пункту 49 Положення по веденню бухгалтерського обліку основні засоби відображаються в бухгалтерському балансі за залишковою вартістю, тобто за вирахуванням нарахованої амортизації.

Вартість всіх належних організації об'єктів основних засобів відображається за статтею «Основні засоби» (рядок 120 типової форми бухгалтерського балансу (форма № 1), затвердженої наказом Мінфіну Росії від 22 липня 2003 р. № 67н «Про форми бухгалтерської звітності організації»). Під час формування показника по даній статті балансу випливає з дебетового залишку станом на звітну дату по рахунку 01 «Основні засоби» відняти кредитовий залишок по рахунку 02 «Амортизація основних засобів», без урахування сум амортизації, які припадають на об'єкти, враховані в установленому порядку за рахунку 03 «Прибуткові вкладення в матеріальні цінності».

Слід враховувати, що в організації-орендаря, при переході майна, отриманого за договором оренди підприємства в цілому як майнового комплексу і належить до основних засобів, у її власність (викуп) після закінчення терміну оренди або до його закінчення за умови внесення останнім всієї обумовленої договором викупної ціни, за статтею «Основні засоби» відображаються що входять до складу орендованого майнового комплексу основні засоби. А ось взяте в поточну оренду (терміном до одного року) майно за статтею «Основні засоби» не враховується, тому що значиться на позабалансовому рахунку 001 «Орендовані основні засоби». При цьому власне майно, передане до поточної оренду, обліковується на рахунку 01, і тому відбивається по рядку 120 бухгалтерського балансу.

Крім цього, дані про вартість об'єктів основних засобів підлягають розшифровці в розділі «Основні засоби» типової форми додатку до бухгалтерського балансу (форма № 5) (наказ Мінфіну Росії від 22 липня 2003 року № 67н «Про форми бухгалтерської звітності організації»).

Первісна (відновна) вартість належних організації об'єктів групуються за наступними напрямками:

будівлі;

споруди та передавальні пристрої;

машини та обладнання;

транспортні засоби;

виробничий і господарський інвентар;

робоча худоба;

продуктивна худоба;

багаторічні насадження;

інші види основних засобів;

земельні ділянки та об'єкти природокористування;

капітальні вкладення на докорінне поліпшення земель.

Всі показники наводяться в частині наявності об'єктів основних засобів на початок і кінець звітного періоду, вартості що надійшли і вибули об'єктів.

Під час заповнення звіту про фінансові результати (форма № 2) залишкова вартість реалізованих об'єктів основних засобів відображається за статтею «інші витрати» даної форми.

При цьому слід враховувати, що при вибутті об'єктів основних засобів та інших активів через неможливість їх подальшого використання, коли є певним неотримання доходів або надходження активів у результаті цих операцій, збиток від вибуття і іншого списання майна, виявлений на рахунках бухгалтерського обліку, підлягає відображенню у складі інших витрат.

Виручка від реалізації об'єктів основних засобів (без ПДВ) наводиться за статтею «інші доходи». Також, до іншим доходах і видатках організації відносяться доходи і витрати, пов'язані зі здачею дорогоцінних металів на переробку.

Крім бухгалтерської звітності, організації надають відомості в органи статистичної звітності.

Постановою Держкомстату Росії від 16 березня 2007 року затверджено (закріплена) форма державного статистичного спостереження за основними фондами - форма № 11 «Відомості про наявність та рух основних фондів (засобів) та інших нефінансових активів». Дана форма надається щорічно до 1 квітня усіма юридичними особами, незалежно від виду їхньої економічної діяльності, форми власності та організаційно-правової форми, їх відокремленими підрозділами (крім суб'єктів малого підприємництва і некомерційних організацій).

Основні фонди та інші нефінансові активи, закріплені у володіння, користування і розпорядження за унітарними підприємствами на праві господарського відання і за казенними підприємствами на праві оперативного управління, повинні враховуватися вищевказаними підприємствами у формі № 11 у звичайному порядку.

Відокремлені підрозділи юридичних осіб - філії та представництва, - розташовані на території інших суб'єктів Російської Федерації (республік, країв, областей), представляють форми державного статистичного спостереження у статистичні органи за місцем свого розташування.

У випадках, коли юридична особа має філії та представництва, що розташовані на території інших суб'єктів Російської Федерації, до форми, представленої в органи державної статистики в цілому по юридичній особі, воно докладає форму, що містить відомості з виключенням філій і представництв, що знаходяться на території інших суб'єктів Російської Федерації.

Крім того, юридичні особи галузей природних монополій та галузей транспорту та зв'язку, що мають основні фонди, фактично розташовані на території декількох суб'єктів Російської Федерації (включаючи організації Державної адміністрації залізничного транспорту Росії, ВАТ «Газпром», ВАТ «Ростелеком») представляють форму № 11 в статистичні органи по місцем свого розташування окремо по кожному з цих суб'єктів Російської Федерації. Ці форми повинні включати дані по юридичній особі в цілому, включаючи його філії і представництва. У них враховуються всі основні фонди та інші нефінансові активи, що підлягають відображенню у формі № 11, фактично розташовані на території відповідного суб'єкта Російської Федерації (включаючи здані в оренду іншим юридичним особам).

Методологічні принципи статистичного обліку основних фондів в цілому відповідають принципам бухгалтерського обліку основних засобів, викладених у Федеральному законі Російської Федерації від 21 листопада 1996 № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» і в нормативних актах, затверджених наказами Міністерства фінансів Російської Федерації:

- Положення з бухгалтерського обліку «Облік основних коштів» ПБУ 6 / 01 (наказ Мінфіну Росії від 30 березня 2001 № 26н);

- Положення з бухгалтерського обліку «Облік нематеріальних активів» ПБУ 14/2000 (наказ Росії Мінфіну від 16 жовтня 2000 р. № 91 н);

- Положенні по веденню бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації (наказ Мінфіну Росії від 29 липня 1998 р. № 34н);

- Вказівки про обсяг форм бухгалтерської звітності та про порядок складання і подання бухгалтерської звітності, затверджених Наказом Мінфіну Росії від 22 липня 2003 № 67н «Про форми бухгалтерської звітності організацій»;

- Положенні по бухгалтерському обліку «Доходи організації» ПБУ 9 / 99 (наказ Мінфіну Росії від 6 травня 1999 р. № 32н);

- Положенні по бухгалтерському обліку «Витрати організації» ПБУ 10/99 (наказ Мінфіну Росії від 6 травня 1999 р. № 33н);

- План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і Інструкції з його застосування, затверджених наказом Мінфіну Росії від 31 жовтня 2000 № 94н.

Прийняття до бухгалтерського обліку активів в якості об'єктів основних засобів здійснюється за первісною вартістю, що визначається відповідно до ПБУ 6 / 01. Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку на підставі затвердженого керівником організації акту (накладної) приймання-передачі основних коштів, що складається на інвентарні об'єкти, та інших документів, зокрема що підтверджують державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомості у встановлених законодавством випадках.

Вартість об'єктів основних засобів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством України та Положенням по бухгалтерському обліку «Облік основних коштів» ПБУ 6 / 01.

У загальний підсумок за основними фондами включаються (крім довідкових рядків 37, 38 і 39) всі основні фонди організації (матеріальні та нематеріальні), що знаходяться в організації на правах власності, господарського відання, оперативного управління, договору оренди (договору фінансової оренди) та обліковуються нею на рахунку обліку основних засобів.

Організація - учасник договору простого товариства, що веде спільні справи відповідно до цього договору, що враховує основні кошти, внесені товаришами за договором на рахунку 01 «Основні засоби», субрахунку «Основні засоби за договором простого товариства», включає їх в загальний підсумок по основних фондах своєї організації.

До основних фондів не відносяться об'єкти, що відображаються в бухгалтерському обліку на рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи», субрахунку 3 «Будівництво об'єктів основних засобів».

Якщо в бухгалтерському обліку та звітності первинна і залишкова вартість малоцінних предметів з моменту їх зарахування до основних засобів списується, і вони не відображаються в бухгалтерському обліку за вартістю в якості основних засобів протягом будь-якого періоду часу, а враховуються тільки в натуральному вимірі, то у формі № 11 вони не повинні відображатися ні в наявності, ні в надходження та вибуття основних фондів.

Одні й ті самі об'єкти не можуть включатися в загальний рейтинг наявності основних фондів одночасно у орендодавця і орендаря. Тому орендовані основні фонди включаються в загальний підсумок по основних фондах за формою № 11 тією організацією, у якій вони враховуються на балансовому рахунку в якості основних фондів.

Відповідно, та організація, яка враховує ці основні фонди на позабалансовому рахунку, в загальний підсумок своїх основних фондів їх не включає і враховує їх лише довідково за рядками 37 (взяті в оренду) і 38 (здані в оренду).

Відповідно до Федерального закону Російської Федерації від 21 листопада 1996 № 129-ФЗ «Про бухгалтерський облік» майно, що є власністю організації, враховується відокремлено від майна інших юридичних осіб, що знаходиться у даної організації. Вартість приватизованого, викупленого громадянами житлового фонду, який не є власністю організації, може бути показана тільки на позабалансовому рахунку. Вартість приватизованого, викупленого громадянами у організації житлового фонду, що є власністю громадян (фізичних осіб), позначається цією організацією у формі № 11 лише довідково по рядку 39, а в загальний підсумок основних фондів з організації не включається. Вартість деяких активів, що відносяться у бухгалтерському обліку до основних засобів, у статистиці до складу і загальні підсумки основних фондів не включається. Так, вартість земельних ділянок і об'єктів природокористування відноситься в статистиці до матеріальних непроізведенним активів і до складу основних фондів (що відносяться до виробленим активами) не включається. Відповідно до цього, час заповнення форми № 11 вартість земельних ділянок, об'єктів природокористування, що перебувають у власності підприємства (організації), у загальний обсяг основних фондів по рядку 01 розділу я не включається. Вона відображається у складі інших нефінансових активів у розділі IV по рядках 50 (земельні ділянки) і 53 (об'єкти природокористування). Вартість капітальних вкладень на докорінне поліпшення земель, хоча і є результатом процесу виробництва, але не утворює окремих вироблених активів, а лише збільшує вартість землі, що не відноситься в статистиці до основних фондів. Тому вартість капітальних вкладень на докорінне поліпшення земель також не включається в загальний обсяг основних фондів по рядку 01 розділу I, а відображається у складі інших нефінансових активів у розділі IV по рядку 52.

Основні фонди відображаються у формах статистичного спостереження за повною облікової та залишкової балансової вартості. Під повною облікової вартістю основних фондів в статистиці розуміється їх первісна вартість, змінена в час проведених переоцінок основних фондів і в інших випадках, передбачених ПБУ6/01.

Повна вартість облікова для об'єктів, що пройшли переоцінку основних фондів, дорівнює їх відновної вартості на дату останньої проведеної переоцінки, тобто вартості відтворення в цінах, що існували на цю дату. Для об'єктів, що не проходили переоцінки, вона дорівнює первісної вартості (вартості придбання в цінах, що існували на дату придбання) з урахуванням її змін внаслідок добудови, модернізації, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації. Залишкова вартість балансова відображає зміну стану основних фондів, поступову втрату ними споживчих властивостей і вартості в процесі експлуатації, під впливом сил природи і внаслідок технічного прогресу, у розмірі накопиченого зносу. При цьому величина зносу визначається відповідно до норм і методами нарахування амортизації і зносу, що застосовуються в бухгалтерському обліку. Залишкова балансова вартість основних фондів дорівнює різниці їх повної облікової вартості та сум амортизації (зносу), нарахованих (певних) за весь період з початку експлуатації відповідних об'єктів, з урахуванням їх зміни в результаті проведених переоцінок основних фондів.

Крім того, в статистиці використовується термін «обліковий знос», що об'єднує використовувані в бухгалтерському обліку визначення амортизації та зносу. Згідно з чинним нормативним актам з бухгалтерського обліку, вартість основних засобів погашається за допомогою нарахування амортизації протягом терміну їх корисного використання.

Разом з тим, відповідно до ПБУ 6 / 01 амортизація не нараховується по об'єктах житлового фонду (житлові будинки, гуртожитки, квартири та ін), Об'єктам зовнішнього благоустрою та інших аналогічних об'єктів (лісового господарства, дорожнього господарства, спеціалізованим спорудам судноплавної обстановки і т.п .), а також продуктивної худоби, буйвола, волів і оленям, багаторічним насадженням, що не досягли експлуатаційного віку. ПБО 6 / 01 передбачає визначення зносу, враховується на позабалансовому рахунку, за деякими видами основних засобів, на які не нараховується амортизація (наприклад, з житлового фонду, об'єктів зовнішнього благоустрою). Нарахування зносу здійснюється в цих випадках за встановленими нормами амортизаційних відрахувань.

Обліковий знос - це величина, що дорівнює сумі нарахованої за період звітний (або - для накопиченого облікового зносу - за період з початку експлуатації) амортизації і врахованого на позабалансових рахунках зносу за тим основних фондів, на які не нараховується амортизація. Цей показник відображає втрату основними фондами вартості в процесі експлуатації. Обліковий знос використовується для визначення зміни стану всіх основних фондів - як тієї їх частини, за якою в бухгалтерському обліку враховується амортизація, так і тією, за якою амортизація не нараховується, але в бухгалтерській звітності визначається знос.

Відповідно до ПБУ 6 / 01 комерційні організації мають право не частіше одного разу на рік (на початок звітного року) переоцінювати групи однорідних об'єктів основних засобів (основних фондів) з відновної вартості шляхом індексації або прямого перерахунку за документально підтвердженими ринковими цінами. У разі прийняття рішення про проведення переоцінки основних фондів необхідно брати до уваги положення ПБУ 6 / 01 про те, що вартість основних засобів, за якою вони відображаються в бухгалтерському обліку та звітності, не повинна суттєво відрізнятися від поточної (відновної) вартості.

Підсумки переоцінки основних фондів, що відображаються в бухгалтерському обліку з початку звітного року, у цінах, що існують на цю дату, враховуються:

- У формі № 11 за попередній рік, у розділі я в графах «вартість основних фондів на початок року, наступного за звітним: повна облікова і залишкова балансова» і в розділі II в графі 4 «Наявність по повній облікової вартості на початок року, наступного за звітним »;

- У формі № 11 за звітний рік, у розділі I, у графі «наявність на початок року по повній облікової вартості».
Крім цього, Держкомстат РФ випустив додаткові рекомендації у листі від 6 березня 2003 № МС-10 --

23/869 «Про облік основних фондів». Зокрема, в ньому говориться, що відповідно до пункту 4 Інструкції щодо заповнення форми № 11 методологічні принципи статистичного обліку основних фондів в цілому відповідають принципам бухгалтерського обліку основних засобів. Відповідно до пункту 29 Інструкції в розділі VI форми № 11 наводяться дані про наявність амортизується майна та суми нарахованої за рік амортизації у відповідності з Податковим кодексом Російської Федерації. Таким чином, всі показники в розділах IV форми № 11 заповнюються на основі даних бухгалтерського обліку, а в розділі VI - на основі податкового обліку.

У складі багаторічних насаджень є насадження, що не мають відношення до сільськогосподарських культур і не відносяться до галузі «сільське господарство». Це, наприклад, декоративні озеленювальні багаторічні насадження, смуги лісозахисні та інші лісові смуги, насадження штучні ботанічних садів, інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для науково-дослідних цілей. Вони повинні враховуватися організаціями за основним або другорядного виду діяльності згідно з галузевою належністю відповідних структурних підрозділів цих організацій.

Так, декоративні озеленювальні насадження організацій з озеленення міст і селищ міського типу (що відносяться до підгалузі «зовнішній благоустрій» галузі «комунальне господарство») повинні враховуватися за основним видом діяльності цих організацій. У організацій інших галузей економіки озеленювальні насадження, що належать структурним підрозділам із зовнішнього благоустрою, враховуються у складі основних фондів другорядного виду діяльності «комунальне господарство», а що належать іншим структурним підрозділам - у складі основних фондів відповідних структурних підрозділів. Так само організаціями лісового господарства повинні враховуватися за основним видом діяльності лісозахисні або лісові смуги, а науковими організаціями - насадження, які використовуються в наукових цілях. У організацій інших галузей економіки ці основні фонди обліковуються у складі основних фондів відповідних структурних підрозділів.

У розділі VI форми № 11 «Нарахування амортизації на основні фонди та нематеріальні активи у відповідності з Податковим кодексом» повинна враховуватися і повна облікова, і залишкова балансова вартість амортизується майна, незалежно від того, який спосіб нарахування амортизації застосовується.

Статтею 322 Податкового кодексу Російської Федерації встановлено порядок нарахування амортизації за основними засобами, введеним в експлуатацію до набрання чинності глави 25 Податкового кодексу. Для цих основних засобів при застосуванні нелінійного методу нарахування амортизації сума нарахованої амортизації визначається як добуток їх залишкової вартості і норми амортизації, обчисленої виходячи з строку, що залишився корисного використання, встановленої відповідно до пункту 5 статті 259 Податкового кодексу. Надалі амортизація нараховується на яка продовжує зменшуватися відповідно до амортизацією залишкову вартість, що і становить сутність нелінійного методу. При застосуванні лінійного методу нарахування амортизації сума нарахованої амортизації визначається як добуток залишкової вартості основних засобів, визначеної за станом на 1 січня 2002 року, і норми амортизації, обчисленої виходячи з строку, що залишився корисного використання, встановленої відповідно до пункту 4 статті 259 Податкового кодексу. У цьому разі надалі амортизація продовжує нараховуватися з однією і тією ж незмінній вартості, у якості якої використовується залишкова вартість основних засобів, визначена за станом на 1 січня 2002 року (замість повної вартості, що використовувалася до 2002 року). Таке одноразова зміна бази розрахунку з 1 січня 2002 вважається продовженням використання лінійного методу амортизації нарахування. В обох випадках повна облікова вартість основних фондів на початок року, відображена у графі 3 розділу VI форми № 11, повинна дорівнювати сумі залишкової вартості на цю дату та амортизації, накопиченої до цієї дати.

Необхідно звернути увагу на те, що залишкова вартість, визначена за станом на 1 січня 2002 року, для основних засобів, введених в експлуатацію до набрання чинності глави 25 Податкового кодексу, лише «замінює» у розрахунках повну вартість при застосуванні лінійного методу нарахування амортизації, але повною вартістю не є. У формі № 11 за 2002 рік вона безпосередньо не відображається, оскільки графа «наявність основних фондів за залишковою балансовою вартістю на початок року» у формі відсутній. Для розрахунків повної облікової вартості на початок 2002 року залишкова вартість, визначена за станом на 1 січня 2002 року, збільшується на амортизацію, нараховану до початку року. Залишкова балансова вартість основних фондів на кінець роки, відображена у графі 14 розділу VI форми № 11, відрізняється від залишкової вартості на початок року за рахунок нарахованої за рік амортизації і можливої зміни сукупності обліковуються на ці дати основних фондів (надходження і вибуття не повністю зношених основних фондів протягом року).

Повна облікова вартість основних фондів на кінець року, відображена по графами 8-13 розділу VI форми № 11, визначається як сума залишкової вартості на цю дату та амортизації, накопиченої до цієї дати. У цьому випадку враховується сума амортизації, нарахованої до початку звітного року відповідно до порядку бухгалтерського обліку і протягом звітного року - відповідно до порядку податкового обліку.

Для малих підприємств передбачена форма звіту № 11-МП «Відомості про наявність та рух основних фондів (засобів) суб'єктів малого підприємництва», затверджена наказом Мінстату України № 73 від 21 липня 1998 року. Ця форма надається також до 1 квітня звітного року.