Загальні положення про товар

Товари - частина матеріально-виробничих запасів, придбана або отримана від інших юридичних і фізичних осіб і призначена для продажу (перепродажу) без додаткової обробки.

Основними завданнями обліку товарів є:

формування фактичної собівартості товарів;

правильне і своєчасне документальне оформлення операцій і забезпечення достовірних даних щодо надходження (заготовленої) та відпуску товарів;

контроль за збереженням товарів в місцях їх зберігання і на всіх етапах їх руху;

контроль за дотриманням встановлених організацією норм запасів товарів, що забезпечують безперебійний процес їх реалізації;

своєчасне виявлення непотрібних і зайвих запасів товарів з метою їх якнайшвидшої реалізації або виявлення інших можливостей залучення їх в обіг;

проведення аналізу ефективності використання товарних запасів.

Облік товарів у торговельних організаціях включає наступні основні етапи:

1. Надходження товарів. Надходження товарів в оптову та (або) роздрібну продаж може здійснюватися: від постачальників; з оптових і (або) інших роздрібних складів (місць зберігання); з виробничих підрозділів, з цехів укомплектування товарів і ін;

2. Зберігання товарів на складі (ах) та (або) у торговельних залах (секціях, відділах) організацій;

3. Вибуття товарів. Вибуття товарів може здійснюватися: при реалізації їх покупцям - юридичним та (або) фізичним особам; списання для внутрішнього споживання в організаціях торгівлі, у випадках їх нестачі, бою, псування та ін

Облік товару проводиться або по фактичній вартості придбання, або за продажною (роздрібної) вартістю з окремим обліком націнок (знижок) (п. 13 ПБУ 5 / 01).

Організації роздрібної торгівлі, які реєструють продажу кожної одиниці товару, облік цих товарів можуть здійснювати за купівельної вартості без окремого обліку націнок (знижок).

Формування покупної вартості товарів може здійснюватися такими способами:

за вартістю придбання, що включає ціну постачальника, та інші витрати, пов'язані з придбанням товарів і вироблені до моменту передачі їх у продажу;

за ціною постачальника з віднесенням на витрати на продаж, інших витрат по заготівлі та доставці товарів, вироблених до моменту передачі їх у продаж.

Зміни фактичної собівартості оприбуткованих товарів не передбачаються, крім випадків, встановлених законодавством.

Товари, які належать організації, але знаходяться в її користуванні або розпорядженні відповідно до умов договору, приймаються до обліку в оцінці, передбаченої в договорі (п. 14 ПБУ 5 / 01).

Одиниця бухгалтерського обліку товарів вибирається організацією самостійно таким чином, щоб забезпечити формування повної і достовірної інформації про ці товари, а також належний контроль за їх наявністю і рухом. В якості одиниці бухгалтерського обліку товарів може бути номенклатурний номер, партія, однорідна група та ін

Торговельні організації самостійно розробляють систему нумерації товарів або користуються системою, яку пропонують конкретної бухгалтерської та (або) торгово-складської програмами.

Бухгалтерський облік товарів ведеться в натурально-вартісному вираженні, з найменувань товарів з їх відмінними ознаками - марка, артикул, сорт та ін, За кількістю та облікової вартості.

Натуральний облік товарів може вестися в одній або декількох незалежних одиницях виміру. Наприклад, ювелірні вироби можуть враховуватися в штуках і грамах, макаронні вироби - в коробках і кілограмах і т.п. Як одиниці виміру товарів можуть використовуватися:

одиниця виміру поставки товару;

одиниця виміру товару при його зберіганні на складі;

одиниця виміру відпускного товару.

Для розрахунку кількості товару, вираженого в різних одиницях вимірювання, використовуються коефіцієнти перерахунку.

Облікова ціна товару встановлюється за тим одиницях виміру (вагових, об'ємним, лінійним, у штуках), за якими товар прийнятий до бухгалтерського обліку (оприбутковано). Товари оприбутковуються в тих одиницях виміру, які прийняті в даній організації.

При веденні натурально-вартісного обліку можуть застосовуватися наступні методи обліку товарів:

1. Сортовий метод. При цьому методі товари враховуються в картках сортового обліку, де відображаються наявність та рух (прихід і витрата) товарів;

2. Партіонний метод. При цьому методі облік товарів ведеться в тому ж порядку, що і при сортовому методі, але окремо по кожній партії товарів. Під партією розуміються товари, які надійшли одночасно по одному транспортному документом, а також:

товари, які надійшли одночасно одним видом транспорту - однієї автоколоні, вагоні, судні і т. п. незалежно від кількості транспортних документів;

товари одного найменування, які надійшли одночасно по декількох транспортним документам одного постачальника і не мають розбіжностей по кількості і якості.

Партіонний метод рекомендується застосовувати одночасно в бухгалтерському та складському обліку товарів.

Особливості партійного методу обліку товарів:

при партійний методі аналітичний облік товарів ведеться на спеціальних картках - партійний картах (форма № МХ-10), на яких враховується надходження товарів даної партії і витрата товарів тільки з даної партії;

партіонний картки (картки) реєструються в спеціальній книзі з присвоєнням номера даної партії товарів;

кожна партія товарів при зберіганні на складі (ах) розміщується окремо (відокремлено) від інших товарів;

в первинних видаткових документах робляться відмітки про відпустку товарів з даної партії (вказується номер партійний карти);

оборотні відомості по товарах даної партії складаються окремо від інших товарів;

після повного вибуття зі складу даної партії товарів або при наявності незначних залишків проводиться з даної партії товарів інвентаризація. Виявлені в процесі інвентаризації надлишки та недостачі враховуються у загальновстановленому порядку.