Юридичні та інформаційні послуги

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 статті 264 Податкового кодексу РФ витрати на юридичні послуги відносяться до інших витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією. Тобто Податковий кодекс дозволяє організаціям враховувати для цілей оподаткування витрати на правові консультації. Зрозуміло, що такі витрати фірми повинні відповідати критеріям, які встановлені статтею 252 Податкового кодексу РФ.

Щоправда, податківці не раз висловлювали думку, що витрати на юридичні послуги можна приймати з метою оподаткування тільки в тому випадку, якщо в штаті організації (індивідуального підприємця) немає фахівця, чиї посадові обов'язки збігаються з переліком послуг, що надаються сторонньою фірмою. Такі роз'яснення наведено, наприклад, у листі УФНС Росії по м. Москві від 7 грудня 2004 № 26-12/78777, а також у листі Мінфіну Росії від 8 жовтня 2003 № 04-02-05/3/78. Іншими словами, якщо в штаті організації є свої юристи, в посадові обов'язки яких входить представництво інтересів організації в арбітражних судах, податківці можуть засумніватися в економічній обгрунтованості залучення адвокатів для виконання цієї роботи.

Проте пізніше Мінфін Росії в листі від 31 Травень 2004 № 04-02-05/3/42 вказав, що за наявності в штатному розкладі посади юриста питання про прийняття витрат на юридичні послуги адвокатів з метою оподаткування прибутку повинен розглядатися в кожній окремій ситуації. При цьому слід враховувати положення п. 5 ст. 252 Податкового кодексу РФ у частині повторного включення витрат у базу оподаткування з податку на прибуток (наприклад, коло обов'язків, покладених на юриста організації, обсяг виконуваних робіт). Арбітражні суди виходять також з того, що той факт, що в організації є штатні юрисконсульти, сам по собі не говорить про те, що залучення сторонніх адвокатів у всіх випадках є економічно невиправданим. Як приклад можна привести постанови ФАС Західно-Сибірського округу від 30 травня 2005 у справі № Ф04-3285/2005 (11681-А27-26), ФАС Поволзького округу від 12 листопада 2003 у справі № А12-9605/02-С46.

А судді ФАС Московського округу від 14-18 липня 2005 у справі № КА-А40/6315-05 вказали, що витрати на юридичні послуги можна віднести на зменшення оподатковуваного прибутку, якщо функції, виконувані стороннім адвокатом, дублюють обов'язки юриста, але потрібні у зв'язку з великим рівнем спеціалізації. А ФАС Волго-Вятского округу в постанові від 8 серпня 2005 у справі № А82-11632/2004-37 прийшов до висновку, що право на відшкодування витрат по залученню юриста не поставлено в залежність від наявності у підприємства фахівця, компетентного представляти інтереси в суді.

Додамо, що податківці часто чіпляються і до розмірів витрат на адвоката. Однак і тут суди не згодні з чиновниками. Так, ФАС Московського округу в постанові від 28 липня 2005 у справі № КА-А40/6950-05 прийшов до висновку, що для визнання витрат невиправданими необхідно оцінити їх розмір стосовно до витрат інших осіб у порівнянних обставин. Крім того, практика показує, що для визначення розміру плати за правові послуги може прийматися ціна позову. Зокрема, арбітражний суд визнав обгрунтованим винагороду представника в розмірі 10 відсотків виграної в судовій суперечці грошової суми (постанова ФАС Північно-Західного округу від 16 липня 2003 р. У справі № Ф04/3351-1095/А45-2003).

Ще один нюанс. Як показує практика, організація вправі відобразити в податковому обліку витрати на оплату юридичних послуг, тільки якщо ці витрати пов'язані з виробничою діяльністю. Такі висновки зроблені в Постановах ФАС Волго-Вятского округу від 19 вересня 2005 у справі № А79-806/2005, ФАС Московського округу від 18-22 квітня 2005 у справі № КА-А41/2986-05, ФАС Північно-Західного округу від 4 жовтня 2004 у справі № А21-779/04-С1. В іншому випадку організація не має право включити до складу витрат, що враховуються при оподаткуванні прибутку, суми, витрачені на оплату юридичних послуг. Підтвердження тому - постанова ФАС Східно-Сибірського округу від 15 лютого 2005 у справі № АЗЗ-8934/04-СЗ-Ф02-128/05-С1, АЗЗ-8934/04-СЗ-Ф02-358/05-С1.

На завершення кілька слів про те, якими документами підтвердити витрати на оплату юридичних послуг. Ну, перш за все, має бути договір на надання юридичних послуг та інші документи, що підтверджують зроблені витрати. В якості документів, що підтверджують оплату, можуть виступати платіжне доручення, видатковий касовий ордер, квитанція.

Що стосується консультаційних послуг, то вони також враховуються при оподаткуванні по розглянутій статті. Податківці також висувають багато претензій. Скажімо, вважають, що послуги з ведення бухгалтерського обліку та відповідні консультаційні послуги при наявності в штаті бухгалтера, не враховуються при оподаткуванні. Однак арбітражна практика в даному питанні на стороні платника податків. Як приклад можна привести постанова ФАС Західно-Сибірського округу від 20 березня 2006 № Ф04-1521/2006. На думку служителів Феміди наявність у штаті бухгалтера не виключає можливість залучення для надання бухгалтерських і консультаційних послуг сторонньої організації.