Добровільне страхування

На підставі пункту 7 статті 270 Податкового кодексу до витрат, не зменшує податкову базу по податку на прибуток організацій, відносяться витрати у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення. Виняток становлять внески, зазначені у статті 255 Податкового кодексу.

У свою чергу у статті 255 Кодексу (п. 16) як раз пойменовані внески роботодавця за договорами добровільного пенсійного страхування (договорам недержавного пенсійного забезпечення), але з деякими застереженнями. Врахувати ці внески у складі витрат на оплату праці можна, якщо вони передбачені трудовим договором, сплачені недержавного пенсійного фонду, який має ліцензію, і враховуються на іменних рахунках учасників. При цьому договори недержавного пенсійного забезпечення повинні передбачати виплату пенсій до вичерпання коштів на іменному рахунку працівника, але протягом не менше п'яти років, а договори добровільного пенсійного страхування - виплату пенсій довічно. Зверніть увагу: віднести на зменшення оподатковуваного прибутку можна тільки частина внесків, що не перевищують 12 відсотків витрат на сплату праці. Внески, що не відповідають зазначеним вимогам, податок на прибуток не зменшують.

Додамо, що іноді пенсійна схема фонду передбачає зарахування внесків не на іменні, а на солідарні рахунки вкладників. Враховувати пенсійні відрахування, що перераховуються не на іменні рахунки, а на солідарні у витратах заборонено. Це підтвердили і чиновники в листі Мінфіну від Росії 2 березня 2006 № 03-05-02-04/20. Однак у тих, хто перераховує внески на загальні рахунки, все-таки є спосіб врахувати такі витрати. Як не дивно, вихід з положення, що запропонували самі фахівці Мінфіну. В іншому своєму листі від 21 лютого 2006 № 03-03-02/46 вони пояснили, що раніше сплачені внески будуть визнаватися витратами в податковому обліку, якщо в договір з фондом внести зміни, згідно з яким облік пенсійних внесків буде вестися на іменних рахунках замість солідарно. Як стверджують мінфіновці, такі зміни в угоді істотними вважатися не будуть. А значить визнання сплачених раніше пенсійних внесків, що підлягають обкладенню податком на прибуток не потягнуть.

Крім розглянутих підстав для виключення пенсійних внесків з податкових витрат є і ще один. А саме не можна зменшити прибуток на платежі, вигодонабувачами за якими будуть члени сімей працівників або колишні працівники фірми. Справа в тому, що такі виплати не відповідають вимогам статей 252 і 255 Податкового кодексу, оскільки не є «нарахуваннями працівникам», тому врахувати їх у складі витрат на оплату праці не можна.