Витрати по звичайних видах діяльності
Витратами по звичайних видах діяльності є витрати, пов'язані з виготовленням і продажем продукції, придбанням і продажем товарів. До них відносяться також витрати, здійснення яких пов'язане з виконанням робіт, наданням послуг.
За таких видів діяльності як здавання майна в оренду надання за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки й інші види інтелектуальної власності та участь у статутних капіталах інших організацій наведені правила їх обліку як витрати по звичайних видах діяльності або інших витрат. Організація самостійно для цілей бухгалтерського обліку встановлює, куди їх віднести в залежності від напрямків діяльності, характеру витрат, розміру та умов здійснення.
У ПБУ 10/99 наведено один відступ від визначення поняття витрати. До витрат по звичайних видах діяльності прирівняне відшкодування вартості основних засобів, нематеріальних активів та інших амортизируемим активів організації, які здійснюються у вигляді амортизаційних відрахувань.
Витрати по звичайних видах діяльності діляться на дві частини:
- Витрати, пов'язані з придбанням сировини, матеріалів, товарів і інші матеріально-виробничих запасів;
- Витрати, що виникають безпосередньо в процесі переробки (доробки) матеріально-виробничих запасів для цілей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг та їх продажу, а також продажу товарів. Це витрати по утриманню та експлуатації основних засобів та інших необоротних активів, а також з підтримання їх в справному стані, комерційні витрати, управлінські витрати та ін
При формуванні витрат по звичайних видах діяльності вони повинні бути згруповані по наступним елементам:
1) матеріальні витрати;
2) витрати на оплату праці;
3) відрахування на соціальні потреби;
4) амортизація;
5) інші витрати.
Для цілей управління в бухгалтерському обліку організується облік витрат за статтями витрат. Перелік статей витрат установлюється організацією самостійно в обліковій політиці.
Відповідно до ПБУ 10/99 комерційні та управлінські витрати можуть визнаватися в собівартості проданих продукції, товарів, робіт, послуг повністю у звітному році їх визнання в якості витрат по звичайних видах діяльності. Тобто ці витрати, які обліковуються на рахунках 26 «Загальногосподарські витрати» і 44 «Витрати на продаж», щомісяця можна списувати в дебет рахунку 90 «Продажу».
Якщо у звітному періоді фірма нічого не заробила, але несла управлінські витрати, списати їх з рахунку 26 «Загальногосподарські витрати» на рахунок 20 «Основне виробництво». Адже це рахунок також закривається, а залишок по ньому показує вартість незавершеного виробництва. При відсутності такого не може бути відображена і його оцінка.
У дебет 90 рахунку загальногосподарські витрати бути списані також не можуть. Адже у відсутності виручки від реалізації (доходів по звичайних видах діяльності) собівартість продажів не може бути сформована.
Тому загальногосподарські витрати можна списати на інші витрати, не пов'язані з виробництвом і реалізацією - на рахунок 91 «Інші доходи і витрати» або включити їх до складу збитків організації - за дебетом рахунку 99 «Прибутки та збитки».
Витрати по звичайних видах діяльності приймаються до бухгалтерському обліку в сумі, обчисленої в грошовому вираженні рівній величині оплати в грошовій і іншій формі або величині кредиторської заборгованості.
Якщо оплата покриває лише частину визнаних витрат, то витрати, що приймаються до бухгалтерського обліку, визначаються як сума оплати та кредиторської заборгованості (в частині, не покритій оплатою).