Джерела фінансових ресурсів у комерційних підприємствах і організаціях
У ринковій економіці основним господарюючим субєктом виступають підприємства та організації різних форм власності. Вони є самостійними господарюючими субєктами, юридичними особами. Створюються такі організації в порядку, установленому законом, для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг з метою задоволення громадських потреб. Підприємства та організації набувають статусу юридичної особи після державної реєстрації.
Відповідно до Цивільного кодексу Російської Федерації (ст. 48) основними ознаками, що дозволяють вважати той або інший субєкт господарювання юридичною особою, є:
- Мати у власності, господарчому віданні або оперативному управлінні відокремленого майна;
- Самостійне відповідальність за своїми зобовязаннями наявними в його розпорядженні відокремленим майном;
- Придбання та здійснення цивільних прав від свого імені;
- Виступ у якості позивача і відповідача в судах. Стаття 48 ГК РФ вимагає, щоб юридична особа
мало самостійний баланс або кошторис, оскільки наявність такого документа виражає і певною мірою забезпечує майнове відокремлення й організацію майновій самостійності юридичної особи.
Цивільний кодекс Російської Федерації поділяє всі організації і підприємства на комерційні та некомерційні за ознакою мети діяльності - є чи не є отримання прибутку в якості основної мети діяльності підприємства, організації.
Комерційними організаціями згідно зі ст. 50 ГК РФ є юридичні ті особи, які переслідують витяг прибутку як основну мету своєї діяльності. Відповідно до Цивільного кодексу комерційні організації можуть створюватися у формі виробничих кооперативів, господарських товариств, акціонерних товариств, державних підприємств, муніципальних унітарних підприємств.
Некомерційними організаціями визнаються ті організації, які не ставлять своєю основною метою вилучення прибутку і не розподіляють комерційну прибуток між учасниками (засновниками). Проте, відповідно до Цивільного кодексу РФ юридичних особи, які є некомерційними організаціями, "можуть здійснювати підприємницьку діяльність лише остільки, оскільки це служить досягненню цілей, заради яких вони створені, і відповідну цим цілям" 1.
Некомерційні організації може бути створені у формі споживчих кооперативів (споживчих товариств), громадських або релігійних організацій (обєднань), благодійних фондів та інших формах, передбачених законом.
За даними Єдиного державного реєстру підприємств й організацій, переважна частина підприємств і організацій в країні (до 85%) є комерційними підприємствами і організаціями та самостійними юридичними особами. Їхня структура показана на рис. 3.2.
Джерелами фінансових ресурсів, що спрямовуються на капітальні вкладення, в комерційних підприємствах та організаціях є:
1) власні фінансові ресурси;
2) позикові кошти та залучені кошти. Власними фінансовими ресурсами капітальних
вкладень служать:
1. Прибуток. Це один з важливих джерел, одержуваних підприємствами.
Прибуток у значної її частини спрямовується безпосередньо на фінансування капітального будівництва.
2. Кошти спеціальних фондів. У підприємствах частина прибутку направляється на освіту в підприємствах фондів спеціального призначення:
- Запас розвитку виробництва;
- Фото розвитку науки та техніки;
- Фото фінансування капітальних вкладень;
- Фонду соціального розвитку.
Кошти цих фондів служать джерелом фінансування капітальних вкладень.
За рахунок коштів фонду розвитку виробництва фінансуються наступні заходи: капітальні вкладення,
технічне переозброєння, реконструкція підприємств і розширення, їхні цехів.
Кошти фонду науки та техніки - на проведення науково-дослідних робіт, проектних робіт, придбання обладнання та нової техніки.
Джерелом фінансування капітальних вкладень є кошти фонду соціального розвитку. Приблизно половина коштів цього фонду надсилається на будівництво житлових будинків та інших обєктів соціального призначення.
3. Важливим джерелом фінансування капітальних вкладень на підприємствах є амортизаційні відрахування, т. тобто грошове вираження тієї частини основних фондів, яка в процесі їх використання переноситься на знову створений продукт. При реалізації продукції (послуг) у підприємства утворюється амортизаційний грошовий фонд, що використовується для фінансування капітальних вкладень.
Амортизаційні відрахування стають одним з головних джерел капітальних вкладень, що здійснюються комерційними підприємствами та організаціями.
4. Кошти, які виплачуються органами страхування у вигляді відшкодування втрат від аварій, стихійних лих.
Здійснення господарської реформи в даний час активно розвиває фінансування капіталовкладень за рахунок власних джерел інвесторів (підприємств, організацій, акціонерних товариств).
Раніше ці джерела не мали істотного значення у фінансуванні капітальних вкладень і обмежувалися незначними витратами на капітальне будівництво, капітальний ремонт.
Видається, що дальший розвиток економічної реформи в народному господарстві буде сприяти підвищенню частки в джерела власних коштів підприємств і організацій.
При нестачі власних засобів підприємства залучають на капітальні вкладення кредитні ресурси (кредити банків, інвестиційних фондів та позики інших господарських організацій).
Використання довгострокового кредиту посилює матеріальну відповідальність комерційних організацій і підприємств за економне і ефективне витрачання коштів, що спрямовуються на фінансування капітальних вкладень, дотримання термінів введення в дію основних фондів. Позикові кошти становлять близько 3% у загальному обсязі капітальних вкладень.