Головна

Визначення загальної економічної ефективності капітальних вкладень

На всіх стадіях інвестиційного планування та проектування доцільно виконувати розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень.

Показники і порядок розрахунку економічної ефективності капітальних вкладень встановлені Типовий методикою визначення економічної ефективності капітальних вкладень.

Згідно Типовий методиці ефективність капітальних вкладень визначається на всіх стадіях планування. При проектуванні обєктів ефективність визначається двома видами показників (коефіцієнтів) - загальною (абсолютної) економічної ефективністю і порівняльною економічною ефективністю капітальних вкладень.

Загальна економічна ефективність являє собою відносну величину - відношення ефекту до необхідних для його одержання витрат.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень розраховується для визначення ефективності капітальних витрат:

1.    По окремих проектів будов, обєктів, по підприємствах.

2. По галузях, господарським обєднанням.

3. За народному господарству в цілому.

Поряд з коефіцієнтом економічної ефективності розраховується термін окупності капітальних вкладень.

У перспективі величина нормативів повинна рости в міру зростання продуктивності праці, технічного прогресу, зниження матеріалоємності і фондомісткості продукції.

Під час розрахунків економічної ефективності вкладення коштів в окремі обєкти, підприємства слід враховувати те, що рубль, вкладений у поточному році, через 3-5 років буде мати інше значення. З часом гроші втрачають свою цінність.

Тому, коли приймається рішення по вкладеннях коштів в конкретний обєкт, підприємство (організація) має враховувати фактор часу і оцінювати такі фактори, як обсяг реалізації продукції, її собівартість, прибуток і рентабельність з урахуванням змін за часом. Таку операцію називають дісконтірованіем1.

Дисконтування засноване на тому, що сума будь-яка, яка буде отримана в майбутньому, в поточному році для інвестора має меншу цінність (корисністю).

Якщо в поточному році спрямувати певну суму грошей в обіг і "змусити" приносить дохід, то через 3 - 5 років вона не тільки збережеться, а й збільшиться. Дисконтування дає можливість визначити грошовий еквівалент суми, яка буде отримана в майбутнє. Для цього слід очікувану до отримання в майбутньому суму зменшити на доход, наростаючий за визначений строк за правилом складних відсотків.

Майбутню вартість визначають за формулою

БС = НС (1 + ПС) ,

де БС - грошова сума, яка буде отримана через t років (майбутня вартість);

НС - початкова вартість (поточна вартість);

ПС - процентна ставка або норма прибутковості;

t - Число років, за який проводиться підсумовування доходу.

Приклад. У поточному році інвестували 4,0 млн руб. під 10% річних, отже, за рік можна отримати 4,0 • (1 + 0,1) = 4,4 млн руб.

Слід також враховувати вплив інфляції, якщо вона прогнозується.

Вплив інфляції є одним із негативних чинників, які повинні враховуватися в розрахунках ефективності капітальних вкладень, особливо в умовах Росії, яка вже кілька років живе з безперервною інфляцією. Уряд РФ, очолюване Михайлом Касьяновим, не приймає радикальних мір до подолання інфляції, до подолання зростання цін на товари, послуги, енергоносії (бензин, електрику, газ), тарифи на транспорті. На багато видів продукції ціни в Росії вище за світові ціни.

Таким чином, реальна вартість грошей (прибуток) в майбутньому то менше, чим вище індекс інфляції.

Якщо індекс інфляції вище прийнятої процентної ставки, то реальна вартість покладеної в банк грошової

суми в майбутньому виявиться навіть нижче, ніж у поточному році. Інфляція "зїдає" відкладений грошову суму.

Наприклад, вкладені кошти під номінальну ставку 20% річних, індекс інфляції дорівнює 10% на рік. Застосувавши формулу до наведеним прикладом, можна визначити реальну відсоткову ставку, яка складе:

Якщо ж індекс інфляції складе вище номінальної процентної ставки, наприклад, процентна ставка 20%, а індекс інфляції 22%, тоді:

ПС = 20% - 22% = -2%.

Відбувається зменшення вартості вкладеної суми за рахунок інфляції на 2%. Отже, рубль, отриманий в поточному році, коштує більше, ніж рубль, який ми отримаємо в майбутньому.