Культура Білорусі в 20 календар рр

Політика белорусізаціі сприяла розквіту освіти і культури в 20-і роки. Важливе значення надавалося ліквідації неписьменності. Одинадцятого грудня 1920 р. була створена Надзвичайна комісія з ліквідації неписьменності у Білорусі, згодом такі комісії були створені в повітах і волостях. В 1928/29 навчальному році в Бєларусі працювало 309 пунктів по ліквідації неписьменності, 319 шкіл для неписьменних. У довоєнний час Проте неписьменність в Білорусі не було повністю ліквідовано.

До середини 30-х рр.., Після низки експериментів, йшло формування радянської системи народної освіти. Школа поділялася на початкову, неповну середню, середню, середню спеціальну, вищу. Тридцятого жовтня 1921 почалося навчання на двох факультетах Білоруського державного університету. Народний комісаріат освіти РРФСР направив в БДУ відомих вчених Н.А. Прілежаева, М.М. Нікольського, В.Н. Перцева, Є.І. Барічевского та інших. Ректором БГУ почав відомий історик-славіст В.І. Пічета. У 1925 - 1926 рр.. крім БГУ в БРСР готували кадри три вищих навчальних заклади: Комуністичний університет в Мінську, Білоруський ветеринарний інститут у Вітебську і Белорусская сільськогосподарська академія в Горках. Крім того, у республіці налічувалося 25 технікумів, 20 профтехнікумов і 20 інших спеціальних навчальних закладів. В основу комплектування вищих й середніх спеціальних навчальних закладів було покладено класовий принцип. Готували до вступу у навчальні заклади робочі факультети при вищих навчальних закладах. У 1925 - 1926 навчальному році в УРСР діяло три робітфаку, на яких навчалося 882 слухача.

Становлення білоруської науки в 1920-і рр.. відбувалося у вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах. Двадцятого січню 1922 на термінологічної базі комісії-науково був відкритий Інститут білоруської культури (Інбелкульт). У результаті реорганізації Інбелкульта 1 січня 1929 була створена Академія наук УРСР. У 1932 р. у її складі налічувалося 14 науково-дослідних інститутів, у яких працювало 22 академіки і 150 наукових співробітників.

Багато уваги в 20-і рр.. приділялася політико-виховної та культурно-освітньої роботи. Центрами цієї праці стали клуби й хати-читальні, бібліотеки. У 1929 р. в УРСР було 326 масових бібліотек з книжковим фондом понад 1 млн. книг. Збільшилася кількість республіканських періодичних видань. У 1925 р. в УРСР видавалось 20 газет і 15 журналів, з них 10 газет і 11 журналів білоруською мовою. В 1924 при народному комісаріаті просвіти БРСР була створена Державне видавництво Білорусі. У цей самий час було створено Державне управління у справах кінематографії - Белгоскіно. У 1926 р. був поставлений художній фільм «Лісова бувальщина» Ю. Таріча.

У 20-і рр.. широкий розвиток отримала литература. У письменницьке середовище влився велика група талановитої сільської молоді. Вони групувалися навколо різних організацій. В кінці 1923 р. виникла літературне обєднання «Молодняк», яке вважало себе організацією пролетарських письменників. Але його члени грішили ультрареволюціонной фразеологією. У 1926 р. група письменників і поетів вийшла з «Молодняка» і створила нове літературне обєднання «Узвишша». Його засновниками були О. Бабарека, З. Бядуля, П. Глебко, В. Дубівка, К. Кропива, М. Лужанін, К. Чорний. Нове обєднання проповідував принципи високого мистецтва, критикувало нігілістичне ставлення молодняківців до класичної спадщини, велику увагу приділяло національну специфіку. У 1927 р. сформувалося літературне обєднання «Полымя». До нього увійшли переважно письменники старшого і середнього покоління. Серед них були Я. Колас, Я. Купала, А. Олександрович, Т. Гартний, А. Дудар, М. Чарот та інші. Це обєднання стало стримуючим центром, врівноважуючим крайні позиції. У 1928 р. була створена Білоруська асоціація пролетарських письменників (БелАПП). Своїм завданням вважала активну підтримку соціалістичного будівництва.

Важливою подією в культурному житті став вихід у світ поем Я. Коласа "Нова земля», «Симон-музика», романи Т. Гартний «Соки цілини», М. Зарецького «Стежки-доріжки», К. Чорного «Сестра». Основна тематика білоруської прози 20-х рр.. - Роками революції і громадянської війни.

Колектив Першого Плідно працював Білоруського драматичного театру, створеної в 1921 р. По республіці гастролювала Білоруська театральна група під керівництвом В. Голубка, що виросла з гуртків художньої самодіяльності. У 1926 р. вона була перетворена в Білоруський пересувний театр. В цьому ж року у Вітебську відкрився Другий Білоруський державний театр. У театрах Білорусі талановиті сформувалися актори Ф. Жданович, Л. Ржецкая, Б. Платонов, Г. Глєбов, П. Молчанов, А. Іллінський та ін

У білоруському музичному мистецтві переважало самодіяльне творчість музичних, хорових і танцювальних колективів. Композитори В. Теравскій, М.М. Соколовський і інших записували і обробляли білоруські народні пісні.

Успішно проходило і становлення білоруського образотворчого мистецтва. У 1919 р. у Вітебську почала діяти народна школа мистецтв. Її організатором і директором (1919 - 1921 рр..) Було Марк Шагал. У школі викладали в різні роки Ю. Пен, А. Бразер, С. Юдов, К. Малевич та ін У 1925 і 1927 рр.. в Мінську відбулися виставки творів білоруських художників. Інтересом глядачів користувалися картини В. Волкова «Кастусь Калиновський», Б. Володимирського «Кросна», М. Филиповича «Барикади".

У першій половині 20-х рр.. почали свій творчий шлях скульптори А. Грубе, А. Бразер, З. Азгур, А. Бембель, А. Глєбов.

У такий спосіб, у 20-і рр.. УРСР досягла чималих успіхів до розвиток освіти, науки, літератури і мистецтва.