Культура Білорусі в XIV - XVI ст

У XIV - XVI ст. духовне життя Великого князівства Литовського відчувала на собі сильний вплив ідей Відродження. У цей період в Білорусі, як і в Західній Європі, був розквіт ренесансної культури. Суть його полягала в бурхливе зростання і взаємне збагачення культури європейських країн, широкому вивченні та використанні досягнень періоду античності, виникненні спочатку кириличним, а потім і латинсько-польського друкарства, проникнення гуманістичних ідей в культуру, визначеної секуляризації духовного життя, поширення реформаційних ідей і рухів.

Риси Відродження на території Білорусі свої мала особливості. Економічне відставання від передових країн Європи і панування феодалізму стримували всебічний розвиток світської форм культури і перехід від середньовічної культури до культури нового часу. Специфічними рисами Відродження в Білорусі стали також зіткнення західноєвропейської і східноєвропейської культурних традицій, наявність на відносній віротерпимості, взаємодія та взаємовплив білоруської, російської, української, польської та литовської культур, що зумовило полілінгвізм літератури цього часу.

Представником ренесансної культури в Білорусі був першодрукар, гуманіст і просвітитель Франциск Скорина (близько 1490 - близько 1551 рр..). У центрі його уваги була проблема товариства і людини. Він розглядав питання сенсу життя, духовності світу вдосконалення суспільства та ін У 1521 р. у Празі Ф. Скорина видав 23 біблійні книги Старого Завіту. У Вільно він організував перший у Білорусі друкарню і видав «Малу подорожню книжечку» і «Апостол».

Традиції Ф. Скорини були розвинені поетом-гуманістом Миколою Гусовського (близько 1470 - 1533 рр..), Які прославилися своїм твором «Пісня про зубра», в якому з патріотичних та високих морально-політичних позицій оспівана природа рідної країни, міститься заклик до зміцнення держави, до єдності європейських народів, засуджуються війни, междуусобіци.

Великим внеском в культуру Білорусі зявилася діяльність Симон Будного (близько 1530 - 1593 рр..). Він вперше видав надруковані білоруською мовою «Катехізис», «Про виправдання грішної людини перед богом», «Про світську владу», «Новий заповіт».

Погляди Будного С. підтримував і розвивав Василь Тяпинський (рік народження невідомий - помер близько 1599). Він видав церковнословянською та білоруською мовами Євангеліє. В передмові до неї він звернувся до білоруської знаті з проханням про духовну і матеріальну підтримку білоруської культури.

Важливим явищем білоруської культури стала історико-хронікально література. Найбільш відомими творами цього жанру стали «Літописець великих князів литовських», «Хроніка Великого князівства Литовського і Жемойтского», «Хроніка Биховця», «Хроніка польська, литовська, жемойтская і всієї Руси» М. Старийковского. У другій половині XVI ст. на зміну традиційному літописанню прийшла історико-мемуарна література: "Листи» Оршанського старости Ф.Кміти-Чорнобильського, мемуари новогрудського судді Ф. Євлашевського, «Баракулабская хроніка».

На процес становлення та розвитку білоруської архітектури та образотворчого мистецтва значно вплинули давньоруські традиції, а також кращі досягнення архітектури і мистецтва західноєвропейських країн. Переосмислюючи це спадщина, білоруські майстри створили самобутні памятки в готичному, романському стилі та стилі бароко. Зразком білоруської готики є церкви оборонного типу в Синковічах, Мало-Можейкове, Супраслі, Заславль. У другій половині XVI ст. були побудовані культові будівлі в традиціях Ренесансу (протестантський собор у Сморгоні і костел в Несвіжі). З кінця XVI ст. зявляється борокко. У цьому стилі італійським архітектором Дж. М. Бернардіні в Несвіжі був побудований єзуїтський костьол. У світській архітектурі зявляються фортеці-замки в Новогрудку, Ліди, Гродно, Світі та ін Їх виникнення було викликане необхідністю оборони.

У тісному звязку з архітектурою розвивалася живопис і скульптура. Найбільш активно розвивалася іконопис. Вона створювалася під впливом давньоруського і візантійського мистецтва. Характерними є ікони "Матір божа Замілованне», «Матір Божа Єрусалимська», «Матір Божа Смоленська» та ін З XV ст. зявляються твори світського живопису в жанрі портрета. Поширеним було і такий вид живопису, як книжковий мініатюра - малюнок на сторінках рукописів невеликого розміру і тонкою технікою виконання. Скульптурні твору прикрашали церкви, костели, палаців феодалів.

Таким чином, XIV - XVI ст. - Це яскравий і самобутній період в розвитку білоруської культури, синтез ренессансово-гуманістичних віянь і середньовічних релігійних традицій, розширення культурних звязків між білоруським та іншими народами.