Державний лад Римської Імперії

Та обставина, що соціально-економічні зміни в період імперії були в основному породженням процесів, зародився ще в республіканський період, визначило і характер політичної структури Риму - застарілі республіканські установи зберігаються і в перші століття існування імперії. Чималу роль у цьому зіграли і традиційні республіканські уявлення, що затверджується майже половину тисячоліття, покінчити з якими відразу було неможливо. Імперія спочатку як би ряділась в республіканські одягу, маскуюча дійсну владу глави держави. Та й сама назва держави - "імперія" досить умовно. Титул "імператор" довгий час залишався почесним військовим титулом, і тільки згодом глава держави став іменуватися імператором. У всякому разі до середини III в. імператори отримували свій титул як почесний військовий титул по кілька разів (Октавіан, наприклад, - 21 разів, останнім був Гордіан III, який отримував цей титул за шість років свого правління 6 разів). Але і після цього вони продовжували отримувати по кілька разів влада трибуна і консула. 
Поступово влада імператорів посилюється. Необхідність в її маскування республіканськими установами та вплив республіканських традицій, які проявляються в періодично виникали конфлікти між імператором і сенатом, відходять у минуле. До кінця II ст. сенат остаточно отстраняется від управління. Воно переходить до чиновничьей-бюрократичних і військового апарату, очолюваному імператором. У кінці III ст. монархія стверджується в чистому вигляді. 
Період імперії прийнято поділяти на два етапи: 
1) прінціпат (I в. До н.е. - III ст. Нэ.), Від "прінцепс-сенатус" - перший сенатор. Цей титул вперше отримав від сенату засновник імперії Октавіан Август, поставлений першим у списку сенаторів і отримав право першого виступати в сенаті, що дозволяло зумовлює рішення останньої; 
2) домінат (III-V ст.), Від "домінус" - пан, владика, що свідчило про остаточне визнання абсолютної влади імператора