Занепаду афінської демократії

Формальне рівноправність афінських громадян поєднувалася з їх імухцественним нерівністю, яке різко зросло до кінця V ст. до н.е. Поряд з процвітанням невеликої групи великих (за масштабами Афін) землевласників та торгово-ремісничих багатіїв значно погіршився стан основної маси громадян - дрібних хліборобів, ремісників і люмпенов. Виросли суперечності і між афінянами і обмеженими в правах МЕТЕК. Все це призвело Афінську демократію до гострої кризи. 
Кризова ситуація різко загострилася в результаті почалася в 431 році до н.е. Пелопоннесской війни між Афінами і фактично підданими ім державами Афінського морського союзу, з одного боку, і Спарта, що стояла на чолі Пелопоннесского союзу. Поразку у війні, що призвели до великих матеріальних та людських втрат, розпаду морського союзу і, отже, до втрати можливості користуватися ресурсами що входили в нього держав, мало своїм наслідком олігархічний переворот великих рабовладельцев, обтяжений демократичними порядками і особливо покладають на них фінансовими обов'язками по відношенню до біднота і державі. Правда, незабаром демократія була відновлена, але після капітуляції Афін у війні в 404 році до н.е. послідував новий олігархічний переворот. Його успіх також виявився недолговременним. Демократичний лад був відновлений, але від колишньої величі Афін не залишилося й сліду. Країна була Пограбована, державна скарбниця опустіє, торгівля прийшла в занепад, морська гегемонія пішла в минуле. Селяни розоряються, продавали свою землю та поповнювали ряди міської бідноти, не отримує вже достатньою допомоги від державної скарбниці. Невдоволення охопило і багатих рабовладельцев, змушених тепер тільки зі своїх коштів підтримувати вільну біднота - єдиного союзника перед обличчям гноблених рабів. 
Роздере внутрішніми суперечностями, ослаблена загальним невдоволенням, афінський демократія виявилася безсилою чинити опір піднята до IV в. до н.е. Македонії. У 338 році до н.е. фаланга Філіпа Македонського розгромили грецькі війська, а в 336 році до н.е. Афіни разом з усією Грецією були включені його сином Олександром до складу Македонська монархії, а потім одного з держав, що утворилися після її розпаду. У II ст. до н.е. після вторгнення римських легіонів Афіни, як і вся Греція, перетворилися на одну з провінцій Римської Держави.