Народний фронт
На початку 30-х рр.., У міру поглиблення економічної кризи і загострення соціальних суперечностей, у Франції зросла активність вкрай правих організацій фашистського штибу ( "Вогненні хрести", "Аксьонов Франсез" та ін.) У лютому 1934 р. був здійснений фашистський путч, який провалився завдяки солідарності демократичних сил країни, що організували масові антифашистські виступи. Скориставшись ситуацією, уряду правих сил, що змінювали одна одну при владі, видали ряд надзвичайних декретів, що порушують демократичні свободи.
Посилення реакційних тенденцій в політичному житті країни призвело до об'єднання антифашистських сил, що отримав назву Народного фронту. До нього увійшли партії комуністів, соціалістів і радикалів, які підписали угоду про єдність дій, а також більше сорока різних демократичних організацій. У січні 1936 р. була опублікована програма Народного фронту. У політичній сфері основними вимогами фронту був розпуск і роззброєння фашистських організацій, скасування репресивного законодавства, створення системи колективної безпеки в Європі. В економічній сфері планувалися заходи щодо підвищення життєвого рівня населення, по боротьбі з безробіттям, реорганізація Французького банку і введення контролю над найбільшими банками, націоналізація воєнної промисловості.
На виборах в 1936 р. Народний фронт здобув перемогу. Було сформовано уряд з соціалістів і радикалів. До 1937 р. була виконана частина програми лівих сил: підвищена заробітна плата робітникам, введено 40-годинний робочий тиждень, проведена реформа Французького банку, відмінені надзвичайні декрети, частково націоналізована військова промисловість. До фашистським організаціям був застосований закон про розпуск воєнізованих угруповань.
Народний фронт відіграв велику роль у запобіганні спроб французьких правих встановити режим авторитарного типу. Проте внутрішні розбіжності в антифашистському блоці призвели до розколу цього союзу. В результаті послідовної зміни урядів в 1938 р. при владі утвердилося праве крило радикалів, яке пішло на ліквідацію основних заходів лівого блоку і остаточний розрив з Народним фронтом.