Право на оскарження процесуальних дій і рішень

Принцип свободи оскарження дій та рішень субєктів, які відповідають за провадження у справі, закріплений в ст. 19 КПК України. У ній підкреслюється: "Дії (бездіяльність) та рішення суду, прокурора, слідчого, органу дізнання дізнавача і можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Кодексом". Направити скаргу можуть учасники кримінального судочинства, а також інші особи в тій частині, в якій виробляються процесуальні дії і прийняті процесуальні рішення зачіпають їхні інтереси.

Глава 16 КПК України встановлює можливість подання скарги на дії і рішення органу дізнання, дізнавача, слідчого як прокурора, так і до судових органів, а на суди - у вищі судові інстанції.

Прокурор розглядає скаргу в протягом трьох діб з дня її отримання. У виняткових випадках, коли необхідно для перевірки скарги витребувати додаткові матеріали або вжити інших заходів, допускається розгляд скарги в термін до 10 діб, про що сповіщається заявник. За результатами розгляду скарги прокурор виносить постанову про повному або частковому задоволенні скарги або про відмову в її задоволенні. Заявник повинен бути негайно повідомлений про рішення, прийняте за скаргою, і надалі порядок його оскарження.

Згідно з законом дізнавач, слідчий вправі оскаржувати дії (бездіяльність) та рішення прокурора вищестоящому прокурору.

Постанови дізнавача, слідчого, прокурора про відмовлення в порушенні кримінальної справи, про припинення кримінальної справи, а також інші їх рішення і дії (бездіяльність), які здатні завдати шкоди конституційним правам і свободам учасників кримінального судочинства або ускладнити доступ громадян до правосуддя, можуть бути оскаржені до суду за місцем провадження попереднього розслідування.

Скарга може бути подана в суд заявником, його захисником, законним представником або представником безпосередньо або через дізнавача, слідчого або прокурора.

Суддя перевіряє законність та обгрунтованість дій (бездіяльності) та рішень дізнавача, слідчого, прокурора не пізніше ніж через пять днів з дня надходження скарги в судовому засіданні за участю заявника та його захисника, законного представника або представника, якщо вони беруть участь у кримінальній справі, інших осіб , чиї інтереси безпосередньо зачіпаються оскаржуваних дією (бездіяльністю) або рішенням, а також з участю прокурора. Неявка осіб, своєчасно повідомлених про час розгляду скарги і не наполягають на його розгляді з їх участю, не є перешкодою для розгляду скарги судом.

За наслідками розгляду скарги суддя виносить одне з таких постанов: 1) про визнання дії (бездіяльності) або рішення відповідної посадової особи незаконним чи необгрунтованим і про його обовязок усунути допущене порушення; 2) про залишення скарги без задоволення.

Копії постанови судді надсилаються заявнику та прокурора.

Принесення скарги не зупиняє виробництво оскаржуваного дії та виконання оскаржуваного рішення, якщо це не вважатиме за потрібне зробити орган дізнання, дізнавач, слідчий, прокурор або суддя.

У випадках, коли підозрюваного або обвинувачений утримується під вартою, адміністрація місця тримання під вартою повинна негайно направити прокурору або в суд адресовані їм скарги.

Кожен засуджений має право на перегляд вищестоящим вироку судом. Скарги та подання на вироки, визначення, постанови суден першої та апеляційної інстанцій, а також скарги і подання на судові рішення, що приймаються в ході досудового провадження у кримінальній справі, розглядаються в апеляційній або наглядової інстанціях.

Скарги та подання на судові рішення, що вступили в законну силу, розглядаються в порядку нагляду або за відновлення провадження у кримінальній справі з огляду на нових або нововиявлених обставин.

Таким чином, розглянуті засади у своїй взаємозвязку утворюють систему уявлень про найбільш раціональних і справедливих формах здійснення кримінального судочинства. Вони базуються на положеннях Конституції РФ і опосередковані в кримінально-процесуальному законодавстві, що діють на всіх стадіях кримінального процесу, забезпечуючи прав, свободи і законні інтереси його учасників.