Ведення державного земельного кадастру

У числі функцій державного управління землекористуванням основну роль грає ведення державного земельного кадастру. Державний земельний кадастр - це систематизований звід документованих відомостей про обєкти державного кадастрового обліку, про правовий режим земель в Російській Федерації, про кадастрової вартості, місцезнаходження, розміри земельних ділянок і міцно повязаних з ними обєктів нерухомого майна. Обєкти державного кадастрового обліку: земельні ділянки і міцно повязані з ними інші обєкти нерухомого майна. Обліку підлягають усі земельні ділянки, розташовані на території Російської Федерації, незалежно від форм власності на землю, цільового призначення і дозволеного використання земельних ділянок. Крім того, до державного земельного кадастру включається інформація про субєктів прав на земельні ділянки.

Державний земельний кадастр ведеться за єдиною для Російської Федерації системі, порядок його ведення встановлено Федеральним законом від 2 січня 2000 "Про державний земельний кадастр" 1. Державний земельний кадастр містить три групи відомостей: відомості про земельні ділянки (визначений перелік відомостей про земельні ділянки застосовується до кожної категорії земель); відомості про територіальні зони (територіальна зона - це частина території, яка характеризується особливим правовим режимом використання земельних ділянок і кордони якої визначені при зонування земель); відомості про землі і межі Російської Федерації, її субєктів, а також територій, на яких здійснюється місцеве самоврядування.

Що стосується складу документів державного земельного кадастру, то вони поділяються на основні, допоміжні і похідні. Основні документи державного земельного кадастру:

• єдиний державний реєстр земель; містить наступні основні відомості про земельні ділянки: кадастрові номери; місце розташування; площа; категорію земель і дозволене використання земельних ділянок; опис меж земельних ділянок та їх окремих частин; речові права та їх обмеження (обтяження); економічні характеристики, в тому числі розміри плати за землю; якісні характеристики, у тому числі показники стану родючості земель для окремих категорій земель; наявність обєктів нерухомого майна, міцно повязаних із земельними ділянками. Відомості про права на земельні ділянки і про обмеження (обтяження) цих прав вносяться до Єдиного державного реєстру земель на підставі відомостей Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та угод з ним;

• кадастрове справа - сукупність документів, що підтверджують факт виникнення або припинення існування земельної ділянки. Документи, що містяться в кадастровому справі, є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру земель. Єдиного державного реєстру земель і кадастрові справи підлягають вічного зберігання, їх знищення і вилучення не допускаються;

• кадастрова карта (план) - карта (план), на якій в графічній і текстовій формах відтворюються що містяться в кадастр відомості.

До допоміжних документів відносяться документи, що забезпечують належне ведення державного земельного кадастру (книги обліку документів, книги обліку виданих відомостей). До похідних документів належать довідкові та аналітичні документи. До числа перших відносяться переліки земель, які перебувають у власності публічно-правових утворень різного рівня, статистичні звіти, до других - доповіді про стан і про використання земельних ресурсів, аналітичні огляди.