Видавництва та видання

Видавництва та видання. За фінансової та ідейної підтримки Морозової в Москві було створено видавництво «Шлях» (1910 - 1919). У числі 45 книг, випущених цим книговидавництво зібрання творів І. В. Киреєвського, П. Я. Чаадаєва, серія

«Російські мислителі», в якій вийшли інтелектуальні біографії Г. С. Сковороди, А. С. Хомякова, А. А. Козлова, переклади католицької літератури і французьких творів Вл. Соловйова, ряд творів філософів, що входили до видавничої групи «Шляхи» - С. А. Аскольдова, Н, А. Бердяєва, С. Н. Булгакова, М. О. Гершензона, Н. О. Лоського, Є. Н. Трубецького, о. П. А. Флоренського, В. Ф. Ерна, збірники статей про Вл. Соловьеве і Л. Н. Толстого, видані С. Н. Булгаковим містичні рукописи А. Н. Шмідт. Видавнича програма «Шляхи» була спробою виявити національну філософську традицію, відродити в російської філософської думки словянофільської елемент.

Своєрідною альтернативою «Шляхи» виступає коло видавництва «Мусагет», а також видається при ньому в 1910-1914 рр.. журнал «Логос», який виходить за редакцією С. І. Гессена, Ф. А. Степуна, Е. К. Метнера, за участю Б. В. Яковенко, В. Е. Сеземана. Видання було російським варіантом «Міжнародного видання з питань культури», що виходив також у німецькому та італійському виданнях. Видавці журналу пройшли філософську школу в Німеччині, в Гейдельберзі. Вони розглядали філософію як раціональне, наукове знання, вільне від внефілософскіх впливів. У «Логос» була опублікована стаття засновника феноменологічної школи Ед. Гуссерля «Філософія як строга наука", однак феноменологія як загальний напрям не була характерна для журналу. Керуючись неокантіанской парадигмою філософії, видавці «Логосу» вельми критично ставилися як до народницької, позитивістської традиції, так і до соловйовської, релігійно-метафізичної лінії в філософії, вбачаючи в обох залежність від внефілософскіх елементів. Тим не менш «Логос» надавав свої сторінки для публікацій представників протилежного табору, прихильників інтуїтивістської філософії Н. О. Лоського і С. Л. Франка, гегельянця І. А. Ільїна. Полемічна сутичка двох напрямків в самому загальному вигляді символізована іменами «Логосу» і «Шляхи» висловилася у збірнику В. Ф. Ерна «Боротьба за Логос». Вплив німецької філософії на суспільство помітно спадає з початком Першої світової війни та зростанням антинімецьких настроїв.

Збільшується кількість періодичних видань, регулярно надають свої сторінки для філософських публікацій. Поряд з продовжують систематично видаватися «Питаннями філософії та психології» до таких журналів відноситься «Мир Божий", "Критичне огляд», «Російська думка», «Вісник Європи», «Русское багатство», погодинно видання «Питання теорії і психології творчості» ( Харків, 1907 - 1923), «Нові ідеї в філософії» (С.-Петербургу, 1912 - 1914; вийшло 14 випусків). На початку XX ст. робляться перші досліди видання зібрань творів російських філософів: двома виданнями - в 1901 - 1903 і 1911 - 1914 рр.. виходить зібрання творів В л. С. Соловйова (у 8 і 10 т. відповідно), незавершене через початок війни зібрання творів К. Н. Леонтьєва (1911 - 1914; в 9 т.), збірка творів Л. І. Шестова (1911; в 6 т .). Останнє видається за життя автора, що знаходиться тільки на середині творчого шляху. Все це свідчить про те, що філософія поступово, але міцно включається в Росії в загальний культурний процес.