Трактування істини в прагматизмі Джеймса

Трактування істини в прагматизмі Джеймса. У нарисі «Гуманізм та істина» (1904) Джеймс критикує найбільш поширену теорію істини, відповідно до якої істина є відображенням реальності. У той же час Джеймс не відмовляється від вимог, що має на увазі ця теорія, - «згоди з реальністю». Джеймс лише переосмислює, дає нову інтерпретацію даного тези. Згода з реальністю означає, що справжня ідея допомагає нам краще з цією реальністю працювати. Думки як частина нашої досвіду, відповідно до Джеймсу, є дійсними лише в тій мірі, в якій вони допомагають нам приходити в задовільний ставлення до інших частинах нашого досвіду.

Критерієм істини є корисність. Утилітаризм Джеймса не слід звужувати - користь, принесена тією чи іншою ідеєю, стосується не лише кон-512

конкретного або найближчій ситуації, а й майбутнього. Істина тому постає завжди як історична - це відповідна цього часу наукова картина світу. Звідси, до речі, випливає і ще одне розуміння прагматизму - прагматизм як «генетична теорія істини.

Реальність представлена відчуттями, предсуществующімі віруваннями, абстрактними відносинами, які складають предмет математики. Т. о. не тільки істина, але і реальність виявляються мінливими.