Зростання наукових знань

Магадхско-маурійокій період був ознаменований зростанням наукових знань. До цього часу відноситься створення багатьох наукових трактатів з астрономії, математики, медицини, граматики, котрі, однак, були записані пізніше. Складається й величезна за обсягом релігійна література буддизму і джайнізму, К V-IV ст. до н. е.. сучасні вчені відносять життя і творчість великою індійського граматика Панін, що склав детальну граматику санскриту. Його праця називався «Аштадхьяі» ( «Восьмікніжіе»), Методика аналізу мовного матеріалу стояла дуже високий рівень. Панин опирався на роботи попередників згадуючи в своїй праці їхні імена. Праця Панин став свого роду еталоном наступні граматик санскриту, об'єктом пильної аналізу і детального коментування. У IV ст. до н. е.. його коментував Катьяяна. У II ст. до п. в. Патан д-жали створив нову граматику санскриту. Ці вчені знали п о місцевих діалектах.

У магадхско-маурійскую епоху широкого поширення набули пракріті, де були написані едикти ашо-ки і зроблені інші написи. Вже у це час існувало кілька діалектів. На одному з пракріті - впали до нас дійшов буддійський канон, що був за традицією записаний на Цейлоні в 80 т. до н. е.. У граматичному працю Патанджалі згадується про творах на прагорітах. Цього (період вже існували поетичні тексти, відомі в індійської ли-торатуре як кавья, деякі санскритські твори з політики і моралі (ШАСТРА).

Матеріали праць Панин і Паганджалі дозволяють говорити про існування і драматургічних творів. У граматиці Патанджалі згадується про акторів, зчепилися, музичних інструментах і т. д.