Династія Сайід

До кінця своїх днів Хізр-хан (1414-1421 рр..) Правил номінально як намісник Тимуридів. У країні тривала розруха, стягували земельний податок лише з допомогою військ, а за рахунок скарбниця поповнювалася військової видобуток при щорічних походах в найближчі князівства. Влада Хізр-хана простягалася лише на Делі, Пенджаб і Доабу. Його син і спадкоємець Мубарак-шах (1421-1434 рр.). В останній рік свого правління відмовився підкорятися Тимуридам і став карбувати монети із своїм іменам (ознака незалежності). Він зробив кілька походів проти феодальних володарів Доабу й деяких інших близьких до Делі областей, крім того, воював з правителем Мальви, з гакхарамі (за Пенджаб) і з тімурідскім правителем Кабула. Мубарак був убитий змовниками з придворної кліки.

Султаном став його племінник Мухаммад-шах (1434 - 1445 роках.). Бахлол-хан з афганського племені лоди, намісник Лахора і Сірхінда, надав йому допомогу в боротьбі із правителем Мальви. У результаті Бахлол-хан став впливовою особою в державі. Він намагався зробити переворот, але безуспішно. Після смерті Мухаммад-шаха правителем став останній представник династії Сайід Алам-шах (1445 - 1451 рр..). У результаті боротьби різних феодальних клік я їх сепаратизму делійські султани стали просто маріонетками і правили тільки номінально. У той час ходила навіть приказка, що «влада шаха Алам (буквально - повелителя світу) - від Делі до Палама» (містечко під Делі, де зараз знаходиться делійський аеропорт).