Головна

Формування «курсу Неру» на внутрішній і зовнішній політиці Індії

Розвиток народного господарства незалежної Індії на шляхах державного капіталізму, проведення ряду економічних заходів, спрямованих на обмеження позицій іноземного капіталу і поступове перетворення ладу докапіталістичних відносин в землеробстві, - все це заклало основи економічної незалежності країни.

Протягом перших трьох п'ятирічних планів економічного розвитку здійснювався курс на паралельний розвиток державного та приватного секторів, що відповідало концепції «змішаної економіки», проголошеної Дж. Неру. Економічна політика Національного конгресу 50-х-середини 60-х років стала важливою складовою частиною внутрішньо-і зовнішньополітичного «курсу Неру».

Загальні вибори 1951/52 р. закріпили певне зрушення ліворуч по політичній арені Індії та зміцнили ліві і центристські сили всередині правлячої партії. В обстановці зростання активності демократичного крила всередині Конгресу, а також масових організацій трудящих, які перебували під впливом партій лівих, Неру вдалося провести ряд важливих внутрішньополітичних акцій, спрямованих на подальший розвиток в країні основ буржуазної демократії.

Оскільки становлення сучасного буржуазного суспільства в Індії відбувається в епоху загального світового руху до соціалізму, в умовах збереження антиімперіалістичних і антикапіталістичних традицій національно-визвольного руху, тут це знайшло відображення в програмі побудови «суспільства соціалістичного зразка». З ініціативи Неру на з'їзді в Аваді Конгресу (1955 р.) таке формулювання було внесено в офіційну програму Конгресу. На практиці «конгрессістскій соціалізм» не означав ні ліквідації приватної власності, ні заснованої на ній системи експлуатації. У той же час він містив установку на переважний розвиток державного сектора, розвиток різних форм державного контролю і регулювання приватного сектора, підтримку дрібного підприємництва у різних сферах народного господарства, проведення антиімперіалістичних і антифеодальних соціально-економічних перетворень.

Серед основних внутрішньополітичних заходів, проведених після ухвалення Конгресом резолюції про побудову «суспільства соціалістичного зразка», було здійснення реформи адміністративно-територіального поділу Індії, спрямованої на пом'якшення гостроти національного питання.