Виступи революціонерів-підпільників. Криза терористичних організацій

Почався в країні загальнодемократичних підйом, гострі виступи робітничого класу викликали пожвавлення діяльності підпільних революційних організацій.

Хоча в кінці 20-х-початку 30-х років перші молодіжні та студентські організації були створені комуністами і конгрессістамі, певну частину радикальною, в основному дрібнобуржуазної, молоді не задовольняли методи роботи як тих, так і інших. До того ж, комуністи в той час ще були мало відомі в широких колах громадськості Індії. Молодь жадала негайних дій і прямувала сформованою традицією підпільної боротьби.

У 1928 р. на базi окремих терористів організацій була створена очолювана полум'яним революціонером Бха-гат Сінгхом Індійська республіканська соціалістична асоціація, відділення якої діяли у Пенджабі, Радж-плутані, Сполучених провінціях, Біхарі, тобто практично майже по всій Північно-Західній та Північної Індії. Велика підпільна організація діяла також в Бенгалії, де багато терористи були членами місцевої організації Конгресу.

Найбільш активною пенджабські організація була, яка спиралася на місцеву «Науджіван Бхарат сабха», створену в 1925 р. Бхагат Сінгхом. Терористи налагодили в Лахоре підпільне виробництво бомб.

Підпільники розраховували на те, що великі терористичні акції послужать сигналом до масових виступів селянства. Вони думали, що повалення колоніального режиму у країні відбудеться під натиском стихійно розгортається селянської революції, недооцінюючи при цьому ні ролі робітничого класу, ні роботи в масових організаціях трудящих.

Здійснюючи намічений план дій керівники Республіканської асоціації Бхагат Сінгх і Бхактешвар Датт 8 квітня 1929 проникли в будівлю Центрального законодавчих зборів і, підірвавши там бомби, демонстративно дали себе заарештувати. Англійській поліції вдалося розгромити штаб-квартиру Асоціації і розкрити підпільну майстерню з виготовлення бомб. Заарештованих судили у «справі про змову в Лахорі. Героїчні постаті Бхагат Сінгха і його товаришів викликали глибоке співчуття в середовищі індійських націоналістів. По країні прокотилася хвиля мітингів і демонстрацій протесту на захист в'язнів, які оголосили у в'язниці голодування.

У той же час терористичні акції індійських підпільників не привели, природно, до масових виступів проти колоніалізму. Невдачі в діяльності терористів викликали глибоку кризу усього руху. Перебуваючи у в'язниці, Бхагат Сінгх та інших лідерів підпільних організацій переглянули багато зі своїх позицій. Більшість їх сприйняли марксизм-ленінізм та приєдналися до Комуністичної партії Індії. Як відомо, останньою книгою, яку Бхагат Сінгх читав перед стратою, була біографія В. І. Леніна. Він знайшов у собі достатньо політичної мужності, щоб визнати помилковість індивідуального терору і в своєму зверненні до індійським революціонерам, написаному у в'язниці, закликав їх пов'язати свою долю з боротьбою робітничого класу.

Вже на початку 30-х років терористичний рух як самостійний напрям індійського націоналізму швидко зійшло з політичної арени.

Разом з тим героїчна діяльність революціонерів-підпільників, що проходила ва тлі масових антиімперіалістичних виступів, загалом сприяла зростанню революційних настроїв у країні.