Вплив світової економічної кризи на економічний стан в Індії

Світова економічна криза 1929 р. важко вразив народне господарство Індії Аграрна криза - криза збуту сільськогосподарської продукції - почався ще раніше, у 1927-1928 роках. Падіння цін на основні види товарній продукції сільського господарства було досить значним: наприклад, ціни на пшеницю впали в 2 рази, на джут - в 2-3 рази. У той же час колоніальні влади проводили ревізію ставок земельного оподаткування в бік їх значного підвищення. У результаті реальні доходи землеробів значно зменшилися. Щоб зменшити втрати, що з'явилися наслідком несприятливої кон'юнктури ринкової, поміщики в масовому порядку стали перекладати орендарів з натуральної ренти на грошову. Зростала кількість збанкрутілих господарств дрібних власників і орендарів. Посилився процес мобілізації селянської власності та перехід її до рук поміщиків, лихварів і селянської верхівки. Різко зросло тягар лихварської заборгованості - до 9 млрд. рупій.

Слідом за селом криза вразила і місто. Закривалися фабрики і дрібні промислові підприємства. Масові звільнення робітників під приводом проведення раціоналізації виробництва на тлі зростання дорожнечі вели до погіршення становища робітничого класу і дрібних службовців.

Англійська буржуазія прагнула вийти з економічної кризи за рахунок своїх колоній, у першу чергу Індії. У ці роки значно збільшили розрив між цінами на експортні індійські й імпортні, в першу чергу англійські, товари.

В умовах зростаючої дорожнечі і масового розорення дрібних виробників значна частина індійців була змушена приступити до реалізації своїх заощаджень, що існували в традиційній формі золотих і срібних прикрас. Діяли через свою агентуру лихварський англійські башки провели в роки кризи витягування з Індії цінних металів на суму близько 3 млрд. рупій.

Криза позначилася на становищі не тільки трудящих. Відбувалися масові банкрутства дрібних і середніх промислових і торгових фірм. Лише велика індійська буржуазія поряд з діяли в країні іноземними монополіями зміцнила свої позиції в економіці країни. Однак розширення позицій верхівки індійської національної буржуазії в галузі підприємництва в умовах зберігся колоніального режиму також вело до поглиблення її протиріч з імперіалізмом.

Економічна криза, таким чином, з'явився фактором, що викликав різке посилення класових та національних протиріч і тим самим посилення класової і національно-визвольної боротьби в країні.