Зміцнення позицій національної буржуазії

Розгортання військового виробництва сприятливо позначилося на індійській промислово. Порівняно з передвоєнним загальний періодом обсяг промислової продукції до 1943 тощо виріс майже на 25%. Правда, у кращому положення опинилися ті галузі, в яких були розміщені військові замовлення (металургія, бавовняну виробництво, хімічна промисловість), а також випускали продукцію (наприклад, харчосмакова промисловість) для перебувала в Індії більше як півмільйонного англійської армії. Поряд з фабрично-заводської промисловістю відоме розвиток отримали і окремі галузі мануфактурного і кустарного виробництва, що також було пов'язано з виконанням ними замовлень військового відомства.

Індійська буржуазія за рахунок високих отриманих прибутків зуміла за роки війни зробити чималі грошові заощадження. У порівнянні з довоєнним періодом загальна сума депозитів індійських акціонерних банків збільшилася в кілька разів. Значні грошові кошти акумулював та торговельно-лихварський капітал - за рахунок експлуатації селянства, дрібних підприємців, ремісників і кустарів.

Індійські ділки, зміцнивши свою фінансову бази, сталі (акцій шляхом викупу) проникати в галузі, які раніше були переважно сферою англійського капіталу, - в чай-но-плантаційне господарство, джутову промисловість та ін Великий індійський бізнес почав все більш широко практикувати утворення змішаних компаній в передових галузях виробництва - хімічної промисловості, автомобілебудуванні п ін Індійські монополістичні групи - Тата, Бірла, Далма-Джайн, Валчанд и др. - виступали як молодших партнерів англійських монополістичних об'єднань. Великий індійський капітал активно проникав до найрозвинутіших князівства (Барода, Гваліора, Майсур, Джайпур), правителі яких стали акціонерами що базуються там промислових компаній.