Особливості управління Бенгалія

Хоча Бенгалія була завойована ще за Акбарі, влада Моголів над цієї околицею імперії ті була досить міцною. Бенгальські замгандари і джагірдари прагнули явочним порядком перетворити свої володіння в незалежні князівства. Процес підкорення бенгальських замінов-дарів тривав з 1608 по 1612 Вождів бенгальських замінда-рош Муса-Хана і Усман-хана досі шанують в Індії як борців за незалежність Бенгалії.

У Бенгалії з її розвиненою торгівлею і ремеслом, з важкодоступними гірськими округами раніше, ніж в інших частинах імперії, стали розвиватися відносини субвассалітета. Могольської намісник і великі воєначальники розпоряджалися завойованій ними територією як власним спадщину, і роздавали джагіри, призначали збирачів податків та інших представників влади на місцях, віддавали землі ха-лиса на відкуп. У Бенгалії отримав розвиток суміщення декількох посад в одній особі. Намісники Бенгалії фактично діяли незалежно. Коли Джахангір за беззаконня відсторонив бенгальської намісника з посади, той зміцнився у фортеці неподалік Дакки, і тільки військо змогло вибити його звідти.

Війни Моголів важко позначалися на селянському господарстві. Справжнім бичем для бенгальських селян були також відкупники. Їх викликали дії обурення селян. У Кампуре спалахнуло повстання селян під проводом Санатана проти збирачів податку і відкупників. Захопивши укріплений форт Рангаматі, селяни стали контролювати значну територію. Могольської войакам все ж таки вдалося вибити їх з Рангаматі; порожня повсталі зміцнилися у фортеці Дхандхама, але і вона після тривалої облоги була взята урядовими військами.