Розвиток форми державної єдності
Що почався в середині 50-х рр.. курс на демократизацію державного життя торкнувся і форму державної єдності. Він торкнувся перш за все сфери управління економікою, де склався крайній централізм, права союзних республік були істотно обмежені, що ставало гальмом для подальшого розвитку народного господарства як самих республік, так і Союзу в цілому. Такий порядок не враховував тих серйозних змін, які відбулися за минулі роки в республіках. Там були підготовлені власні кадри фахівців у різних галузях економіки і культури, здатні більш глибоко, ніж фахівці з центру, враховувати конкретні умови своїх регіоніві успішно вирішувати найскладніші завдання.
Одночасно надмірна централізація несприятливо позначалася й на політичній ситуації: республіки був обтяжений таким становищем і прагнули до більшої самостійності.
З огляду на ці обставини, в 50-і рр.. був здійснено низку заходів з розширення прав союзних республік. У 1954 - 1955 рр.. з союзного підпорядкування у відання союзних республік було передано понад 11 тис. промислових підприємств. У результаті питома вага підприємств республіканського і місцевого підпорядкування підвищився з 31% у 1953 р. до 47% в 1955 р.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 4 травня 1955 р. було істотно змінено порядок планування та фінансування господарства союзних республік. Радам Міністрів союзних республік було надано право самостійно затверджувати плани виробництва та розподілу всіх видів промислової продукції, що виробляється підприємствами республіканських міністерств і відомств, промислової кооперації. У загальнодержавному плані розвитку народного господарства обсяг продукції по цих підприємствах передбачався в цілому по республіці.
Розширення бюджетних прав союзних республік виразилося в тому, що в Державному бюджеті СРСР було скасовано поділ бюджету союзних республік на республіканський імісцеві. Тепер в загальносоюзному бюджеті почали фіксувати лише суми витрат по кожній союзній республіці в цілому. Республіканські органи стали самостійно розподіляти кошти між республіканським і місцевими бюджетами. Це підвищило можливості союзних республік більш повно враховувати місцеві умови при розподілі бюджетних коштів і, як показала практика, мало позитивний результат <*>.
--------------------------------
<*> Див: Засідання Верховної Ради СРСР четвертого скликання. Четверта сесія (26 - 29 грудня 1955). Стенографічний звіт. М., 1956. С. 89.
Подальші кроки з розширення прав союзних республік були здійснені на основі рішень XX з'їзду КПРС, в яких указувалося на необхідність усунення зайвої централізації в управлінні народним господарством. З метою реалізації рішень з'їзду ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР 30 травня 1956 взяли Постанова про додаткову передачу у відання союзних республік 3,5 тис. підприємств і організацій легкої, текстильної, рибної промисловості, виробництва продовольчих товарів, промисловості будівельних матеріалів і деяких інших галузей народного господарства. Автомобільний транспорт і річковий флот також були повністю передані союзним республікам.
При цих змінах провідні галузіекономіки країни як і раніше залишалися в строго централізованому управлінні Союзу. Але і в тій сфері, яка передавалася у відання союзних республік, за Союзом залишалася координуюча роль. Вона була покладена на створену 11 лютого 1957 Економічну комісію Ради Національностей Верховної Ради СРСР. У її компетенції були: підготовка для Ради Національностей пропозицій з питань господарського та соціально-культурного будівництва в союзних республіках, попередній розгляд пропозицій союзних республік про проведення тих чи інших заходів у галузі господарського будівництва, народної освіти, охорони здоров'я і т.д. Економічна комісія готувала також ув'язнення для Ради Національностей про відповідність народно-господарських планів, що вносяться на затвердження Верховної Ради СРСР, завданням економічного розвитку союзних республік.
Комісія обиралася у складі голови і 30 членів: по 2 депутати від кожної союзної республіки. При розгляді питань, які зачіпають інтереси автономних республік, автономних областей і національних округів, депутатам Ради Національностей, обраним від цих національно-державних одиниць, забезпечувалося право участі в роботі Економічної комісії.
У розглянутий період були розширені (а по суті справи, відновлені) права союзних республік у галузі законодавствата здійснення правосуддя. У лютому 1957 Верховна Рада СРСР прийняла Закон "Про віднесення до відання союзних республік законодавства про устрій судів союзних республік, прийняття цивільного, кримінального і процесуальних кодексів" <*>.
--------------------------------
<*> ВПС СРСР. 1957. N 4. Ст. 63.
У результаті цього послаблювалась введена Конституцією СРСР 1936 централізація в сфері правосуддя, цивільного, кримінального та процесуального законодавства. Одночасно це дозволило обновити законодавство союзних республік, повніше врахувати в ньому національні і побутові особливості.
З урахуванням федеративного устрою держави за Союзом РСР було збережено право встановлення основ кримінального, цивільного та процесуального законодавства, а також законодавства у сфері правосуддя.
За Конституцією СРСР 1936 питання регулювання обласного, крайового адміністративно-територіального поділу були віднесені до компетенції Союзу РСР. У лютому 1957 Верховна Рада СРСР прийняла Закон, за яким вирішення питань обласного, крайового адміністративно-територіального устрою переходило у відання союзних республік. З Конституції СРСР виключалося перерахування країв та областей, за Союзом збереглося лише право на затвердження нових автономних республік і автономних областей. Остання мотивувалося тим,що питання утворення нових автономних республік і автономних областей - це складні державні питання, що вимагають обліку багатьох обставин, перш за все інтересів національностей, які створили автономні державні утворення.
Змінився й склад союзних республік. У 1956 р. була ліквідована штучно створена Карело-Фінська РСР (корінні народи становили тут лише 17% населення). На її місці була знову створена Карельська АРСР у складі Російської Федерації <*>.
--------------------------------
<*> Див: Засідання Верховної Ради СРСР четвертого скликання. П'ята сесія (11 - 16 липня 1956 р.). Стенографічний звіт. М., 1956. С. 346 - 347.
Важливе значення мали заходи з відновлення прав репресованих в роки Вітчизняної війни народів. За Законом, прийнятим у лютому 1957 р., Кабардинська АРСР була перетворена в Кабардино-Балкарська, була відновлена Чечено-Інгушська АРСР, Черкеська автономна область перетворена в Карачаєво-Черкеська <*>, утворена Коломацька автономна область, перетворена в липні 1958 р. в Калмицька АРСР <**>.
--------------------------------
<*> Див: Засідання Верховної Ради СРСР четвертого скликання. Шоста сесія (5 - 12 лютого 1957 р.). Стенографічний звіт. М., 1957. С. 743.
<**> Див:Засідання Верховної Ради СРСР п'ятого скликання. Друга сесія (22 - 25 грудня 1958 р.). Стенографічний звіт. М., 1959. С. 692.
Проте названі заходи не були повними. Залишалися ще народи, чиї права теж потребували відновлення (кримські татари, німці Поволжя та деякі інші).