Зовнішні функції Радянської держави

Радянська зовнішня політика розвивалася в умовах "холодної війни" між капіталістичними державами (США, Великобританією та ін) і країнами соціалізму вчолі з Радянським Союзом.

У травні 1955 р. Радянський Союз, Болгарія, Польща, Чехословаччина, Румунія, Угорщина і Германська Демократична Республіка уклали Варшавський договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу. Це було відповіддю на створення Північноатлантичного блоку (НАТО), спрямованого проти соціалістичних країн. На європейському континенті склалися дві протистоять один одному військові угрупування - країн НАТО та країн Варшавського договору.

До того ж у середині 50-х рр.., Особливо після XX з'їзду КПРС, Радянський уряд здійснив низку заходів, спрямованих на пом'якшення міжнародної обстановки, ослаблення раніше проводився жорсткого курсу. Величезне значення мав той факт, що в рішеннях з'їзду вказувалося на відсутність фатальною неминучості війни й необхідність проведення політики мирного співіснування двох систем.

Такий курс на конструктивну зовнішню політику приніс свої позитивні результати. У 1955 р. за активної участі Радянського Союзу був врегульований австрійський питання. У укладеному державному договорі передбачалося встановлення постійного нейтралітету Австрії.

Влітку 1955 р. з ініціативи Радянського Союзу в Женеві було скликано Нарада глав урядів СРСР, США, Англії, Франції, що сприяло пом'якшення напруженості в міжнароднійобстановці.

Радянський Союз надавав політичну й економічну допомогу країнам Азії, Африки та Латинської Америки, які боролися за визволення від колоніальної залежності.

У 1954 р. при активному сприянні СРСР була припинена війна в Індокитаї. Франція вивела свої війська з В'єтнаму, Лаосу та Камбоджі. У Женеві були укладені угоди з Індокитаю.

У 1956 р. Радянський Союз за підтримки інших миролюбних сил сприяв припинення військових дій, які вели Англія, Франція та Ізраїль проти Єгипту, і виведення військ цих країн з єгипетській території.

У 1960 р. Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята внесена Радянським Союзом Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам.

Велику увагу в зовнішньополітичній діяльності Радянського держави приділялося проблемі загального роззброєння, забороні атомного та водневої зброї і його випробувань, встановлення суворого міжнародного контролю за всіма видами озброєння.

Наша країна прийняла пропозицію західних держав про те, щоб СРСР, США і Китай скоротили свої збройні сили до 1 - 1,5 млн., а Франція й Англія - до 650 тис. осіб. Проте західні держави відмовилися відсвоїх же пропозицій. Тим не менше Радянський Союз в 1955 р. в односторонньому порядку скоротив чисельність Збройних Сил більш ніж на 2 млн. чоловік.

Як бачимо, в основі нашої зовнішньої політики лежало щире прагнення до збереження і зміцнення миру і безпеки. Однак розуміння, що з капіталістичною системою в кращому випадку можливе лише мирне співіснування, тривога в очікуванні війни тримала СРСР в постійній напрузі, викликала на вимушене змагання в гонці озброєнь.